Бронхіальна астма є одним із найпоширеніших хронічних захворювань у світі. Згідно з останніми даними ВООЗ (2023), понад 260 мільйонів людей страждають від цього захворювання. Однак завдяки сучасним методам діагностики, профілактики та лікування, більшість пацієнтів з астмою можуть вести активний і повноцінний спосіб життя.
Бронхіальна астма – це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, що характеризується їх гіперреактивністю та епізодами обструкції. Ці стани викликають симптоми, які можуть варіюватися від легких до важких:
Хрипи та свистячі звуки під час дихання.
Задишка, часто виникає після фізичних навантажень або під час сну.
Кашель, особливо вночі.
Відчуття тяжкості або стиснення у грудній клітці.
Ці симптоми можуть загострюватися під впливом тригерів – факторів, які провокують напади.
Причини астми досі активно вивчаються. Однак відомо, що на розвиток захворювання впливають такі фактори, як генетична схильність (якщо в сім’ї є випадки астми, ризик захворювання значно підвищується); вплив алергенів (пилок, пил, шерсть тварин, пліснява або кліщі домашнього пилу є найчастішими тригерами); екологічні чинники (забруднене повітря, пасивне куріння, хімічні речовини на роботі чи вдома); інфекції дихальних шляхів (часті застуди в дитинстві можуть вплинути на розвиток астми в майбутньому).
Для діагностики цього захворювання лікар проводить ретельний аналіз скарг пацієнта, збирає анамнез та виконує низку обстежень, серед яких:
Спірометрія – оцінка функції легень і виявлення обструкції.
Пікофлуометрія – метод самоконтролю, що вимірює швидкість видиху.
Тестування на алергени – важливий крок для виявлення можливих тригерів.
Зауважимо, що бронхіальна астма – це захворювання, яке потребує довготривалого лікування та правильного менеджменту.
- Базисна терапія. Інгаляційні кортикостероїди є основою лікування БА. Вони зменшують запалення в дихальних шляхах і запобігають загостренням. Важливо приймати ліки регулярно, навіть за відсутності симптомів.
- Профілактика – ключовий момент у контролі астми. Ось кілька практичних порад. Тримайте дім у чистоті, використовуйте пилососи з HEPA-фільтром. Уникайте контакту з алергенами, наприклад, використовуйте антиалергенні чохли для постільної білизни. Слідкуйте за якістю повітря у вашому регіоні, особливо під час сезонів цвітіння.
- Контроль стану. Використання пікофлуометра дозволяє оцінювати, наскільки добре контролюється астма. Якщо показники значно знижуються, це сигнал до корекції лікування.
- Фізична активність. Міф про те, що людям з астмою протипоказані фізичні вправи, давно розвінчаний. Помірні навантаження, такі як плавання чи ходьба, не лише безпечні, а й корисні. Однак слід уникати надмірного фізичного навантаження, яке може провокувати симптоми.
Наукові дослідження, опубліковані в Lancet Respiratory Medicine (2022), показують, що регулярна фізична активність (зокрема дихальні вправи, такі як метод Бутейка) знижує частоту нападів на 25%.
Попри те, що бронхіальна астма може бути складним діагнозом, сучасна медицина пропонує багато інструментів для її контролю.
Знання про своє захворювання – це перший крок до успішного контролю. Дізнайтеся про свої тригери, симптоми і способи їх попередження.
Розробіть разом із лікарем чіткий план, який включатиме базисну терапію, дії під час загострення та рекомендації для щоденного життя.
Не бійтеся звертатися за допомогою до сім’ї, друзів чи груп підтримки для людей з таким самим захворюванням, як у вас..
День боротьби з бронхіальною астмою – це нагадування про важливість обізнаності та підтримки людей, які живуть із цим захворюванням.
Інформацію підготував: Володимир Вівсянник, асистент кафедри внутрішньої медицини
