Це питання непокоїть людство з самого зародження концепції штучного інтелекту. У 1950 році Алан Тьюринг запропонував емпіричний тест, стандартна інтерпретація якого полягає у наступному: «Людина взаємодіє з комп’ютером і іншою людиною. На основі відповідей на запитання вона повинна визначити, з ким веде діалог: з людиною чи з комп’ютерною програмою. Завдання комп’ютерної програми – ввести людину в оману, змусивши зробити неправильний вибір».
Науковці вирішили повторити цей експеримент, запросивши 500 людей поспілкуватися з чотирма респондентами, включаючи людину, програму штучного інтелекту 1960-х років ELIZA, а також GPT-3.5 і GPT-4, які є основою ChatGPT. Розмови тривали п’ять хвилин, після чого учасники повинні були визначити, чи розмовляли вони з людиною чи зі штучним інтелектом. В дослідженні, опублікованому 9 травня на сервері препринтів arXiv, науковці виявили, що учасники в 54% випадків вважали GPT-4 людиною. ELIZA, система, що відповідає заздалегідь запрограмованими фразами, але не використовує велику мовну модель (LLM) чи нейронну мережу, була визнана людиною тільки у 22% випадків. GPT-3.5 набрав 50%, тоді як реальна людина – 67%.
Інформацію підготував доцент кафедри фармації, д.фарм.н. Пругло Євген
