Інсульт – серйозне ускладнення багатьох захворювань внутрішніх органів та небезпечних факторів навколишнього середовища чи нездорового способу життя, яке проявляється гострим порушенням мозкового кровообігу з пошкодженням частини головного мозку.
Кожного року 29 жовтня вся медична громадськість світу відзначає Міжнародний день боротьби з інсультом
Серед основних причин смертності та інвалідності інсульт займає друге місце у світі. Приблизно 15 мільйонів людей впродовж року переносять це ускладнення. За статистикою з них 5 мільйонів помирають, а третина втрачають назавжди працездатність. Наступні 5 мільйонів мають серйозні наслідки зі здоров’ям та тривало відновлюються.
Отже, інсульт – це не тільки медична, а й соціальна проблема.
За даними Всесвітньої організації з дослідження інсульту (World Stroke Organization) кожна 4 людина віком за 25 років переносить інсульт. За останні десятиліття спостерігається багато випадків серед людей молодого та середнього віку. За статистикою, станом на 2019 р. понад 62% випадків інсульту були у віковій категорії до 70 років. В Україні за 2017 рік зареєстровано близько 97 тис. інсультів.
На сьогодні чітко визначені групи ризику розвитку інсульту. Це хворі на артеріальні гіпертензії, хвороби серця, атеросклеротичні ураження судин, цукровий діабет, тромбози вен нижніх кінцівок, серцеву недостатність, та ін.
Головною причиною смерті в Україні є серцево-судинні захворювання, які становлять 67% від загальної смертності. У людей віком до 80 років артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба) збільшує ризики виникнення інсульту у 2-4 рази у порівнянні з нормотензивними. Цікавим є факт, що у вікових групах від 55 до 85 років з кожним десятиліттям ризик розвитку інсультів подвоюється. Статистика інсультів за статевим розподілом вказує на більшу поширеність серед чоловіків молодого та середнього віку, ніж у жінок відповідного віку. Проте, у старших вікових групах переважають жінки, і рівень смертності у них вищий.
Основні фактори ризику розвитку інсульту можна розподілити на окремі групи. До першої групи слід віднести низьку фізичну активність, стиль життя, незбалансоване харчування, а з цим і надмірну масу тіла. До речі, кожна людина може самостійно визначити величину маси тіла і зросту та розрахувати індекс маси тіла (ІМТ). В нормі таке співвідношення становить від 19 до 25 кг/м2. Надмірна маса тіла з ІМТ > 25кг/м2 є одним з важливих факторів ризику інсульту. За рекомендаціями ВООЗ достатньою фізичною активністю вважаються аеробні вправи більше як 3 години на тиждень для людей з низькою фізичною активністю. Куріння та надмірне вживання алкоголю , напружений ритм життя, часті стреси, перебування в стані війни, теж належать до цієї групи.
До другої групи причин виникнення інсульту слід віднести артеріальні гіпертензії, хвороби серця та судин, цукровий діабет, порушення ліпідного обміну, та деякі інші захворювання, які прискорюють розвиток атеросклерозу судин. До третьої групи можна віднести вік та стать.
Отже перша та частково друга групи причин розвитку інсульту вважаються модифікованими, тобто при певних зусиллях їх можна позбутися, звести до мінімум їх вплив на формування недуги. Третя група – не підлягають модифікації
Існують два різновиди інсульту:
- геморагічний, який виникає внаслідок розриву мозкової артерії;
- ішемічний, при якому артерія, що постачає кров у різні ділянки мозку, закупорюється тромбом або спазмується.
Основні прояви інсульту:
- Порушення мови та/або зору;
- Затерпання правої чи лівої половини тіла та порушення рухів у
кінцівках; - Виражений головний біль;
- Запаморочення;
- Асиметрія обличчя;
Якшо раптово зʼявився один із вище перерахованих симптомів, необхідно негайно телефонувати на «103». У багатьох випадках пацієнти не усвідомлюють свій стан та звертаються за допомогою члени їх сімʼї або інші свідки події.
Ішемічні інсульти схильні до рецидивів (повторення), особливо в перші декілька місяців. Вторинна профілактика, розпочата якомога раніше після первинної судинної події, суттєво знижує ймовірність повторного інсульту, інвалідизації та смерті.
29.10.2024 р.
Інформацію підготовили співробітники
кафедри догляду за хворими та вищої
медсестринської освіти
Ігор Плеш та Діана Григорець
