Насіння льону – простий і доступний природний засіб, який упродовж століть використовували для підтримки здоров’я травної системи. Сучасні дослідження підтверджують: льон має значний захисний потенціал у профілактиці шлунково-кишкових захворювань, зокрема виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.
Однією з найцінніших властивостей льону є здатність утворювати слизоподібну масу при замочуванні. Такий слиз покриває слизову оболонку шлунка тонкою плівкою, що діє як бар’єр, зменшуючи подразнення соляною кислотою, жовчю та ферментами. Це особливо важливо для пацієнтів з гастритами, рефлюксною хворобою та виразковими ураженнями.
Окрім захисного ефекту, насіння льону має і протизапальні властивості. Це пов’язано з високим вмістом Омега-3 жирних кислот, які допомагають зменшити рівень запальних процесів не тільки у ШКТ, а й у всьому організмі. Крім того, фітоестрогени, що містяться в льоні, сприяють гормональному балансу, а поліфеноли мають антиоксидантну дію.
У медицині льон рекомендують як допоміжний засіб при:
ерозивних гастритах та дуоденітах,
закрепах (завдяки високому вмісту клітковини),
синдромі подразненого кишківника,
початкових формах виразкової хвороби.
Як правильно вживати льон?
Найпростіший спосіб – 1 чайна ложка подрібненого насіння на склянку теплої води, настоювати 20 хвилин, вживати натще або перед основним прийомом їжі. Також можливе використання у вигляді киселю. У профілактичних цілях льон додають до каш, салатів, йогуртів.
Однак слід дотримуватись обережності: людям з жовчнокам’яною хворобою або схильністю до діареї варто порадитись із лікарем перед початком вживання. Не рекомендується вживати льон у великих кількостях без достатнього споживання води – це може спричинити кишковий дискомфорт.
Раціон, збагачений натуральними захисними засобами, такими як льон, може зменшити потребу в медикаментах, особливо на етапах ремісії захворювань. Це приклад того, як правильне харчування здатне підтримати організм у боротьбі з хронічними хворобами.
Матеріал підготувала: Інна Буздуган, асистентка кафедри внутрішньої медицини, лікар терапевт