За останні роки колективом кафедри акушерства, гінекології та перинатології БДМУ завершено виконання комплексної НДР на тему «Удосконалення напрямків діагностики первинної плацентарної дисфункції з урахуванням морфо-функціонального стану екстраембріональних структур і матково-плацентарного кровотоку у вагітних високої групи перинатального ризику в ранні терміни гестації»
Результати завершеної НДР представлені на Вченій раді університету.
За період виконання НДР опубліковано:
- 1 монографія «Морфофункціональний стан екстраембріональних структур і матко-плацентарного кровотоку в ранні терміни гестації» (Кравченко О.В.);
- 139 статей, у т.ч.: в Scopus – 4, в зарубіжних виданнях – 66;
- 99 тез у вітчизняних та зарубіжних виданнях;
- 214 виступів на з’їздах, міжнародних, Всеукраїнських та регіональних конференціях, в т.ч., 65, що внесені до Реєстру затвердженого МОЗ України та НАМН України;
- 32 патенти;
- 38 нововведень;
- 11 інформаційних листів;
- 50 раціоналізаторських пропозицій
Співробітниками кафедри заплановано нову комплексну НДР на тему «Розробка диференційованого лікування первинної плацентарної дисфункції у вагітних групи високого перинатального ризику» (керівник теми – д. мед. н, проф. Кравченко О.В. , відповідальний виконавець – к.мед.н. Гошовська А.В.).
За період виконання НДР опубліковано:
- 2 підручники
- 2 навчально- методичних посібника
- 31 вітчизняна стаття
- 5 вітчизняних статей, які входять в базу SCOPUS
- 79 закордонних статей
- 2 закордонні статті, які входять в базу SCOPUS
- 66 вітчизняних тез
- 33 закордонних тез
- 8 інформаційних листів
- 11 нововведень
- 9 рац. пропозицій
- 2 свідоцтва на авторське право
- 65 виступів на конференціях
Колективом кафедри вивчено оцінку ефективності, профілактики первинної плацентарної дисфункції у жінок з невиношуванням вагітності в ранні терміни гестації, на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів, з низькою плацентацією, із загрозливим абортом ускладненим кровомазанням та утворенням ретрохоріальної гематоми, кровомазанням без відшарування хоріону.
Після проведеного лікування у жінок груп ризику визначено ефективність запропонованих методів профілактики на підставі визначення маркерів порушень функціонального стану плоду та плацентарного комплексу, гормонів, білків, кровотоку маткових, ембріональних та екстраембріональних структур, перебігу пологів, стану новонароджених та органометричних параметрів плаценти.
