Буковинський державний медичний університет

  • Українська
  • English
Немовля та його перший прикорм

Немовля та його перший прикорм

 Неможливо переоцінити значення їжі в житті людини. Їжа – єдине джерело поживних речовин, необхідних для здоров’я та життєдіяльності організму у будь-якому віці й особливо в дитинстві.

У конвенції ООН з прав дитини  зазначено, що «… кожна дитина має право на забезпечення її раціональним харчуванням, яке надасть можливість фізіологічного розвитку і формування здоров’я».

Харчування дітей має бути раціональним, побудованим на основі принципу збалансованості:

  • надходження в організм основних харчових інгредієнтів (білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей тощо) має відповідати потребам дитячого організму;
  • дотримування оптимального співвідношення між незамінними поживними речовинами (амінокислотами, ненасиченими жирними кислотами тощо);
  • характер їжі, має відповідати ферментативним властивостям дитячого організму.

Приблизно у віці 6 місяців у дитини виникає потреба в додаткових поживних речовинах. Дитина має виявляти готовність до введення нової їжі. Прикорм (підгодовування) є відповідальним кроком до переходу немовля на нову форму вигодовування, до якої він має адаптуватися. Тому необхідний обережний, поступовий підхід, щоб уникнути небажаних реакцій, ускладнень чи навіть відмови дитини вживати нову для неї їжу, що відрізняється за запахом, смаком та консистенцією.

Батьки повинні звернути увагу на ознаки готовності дитини до підгодовування:

  • дитина помітно цікавиться тим, що їдять дорослі;
  • відкриває ротика, коли підносять ложку;
  • не відштовхує і не випльовує їжу;
  • відвертається, коли не хоче їсти;
  • впевнено тримає голову і сидить з підтримкою.

На сьогодні існує два способи введення прикорму (підгодовування):

  • педіатричний – їжу вводять за графіком, продукти до 8-10 місяців перетирають, дитину годують ложкою;
  • babyled weaning (BLW) – продукти пропонуються на вибір і дитина сама обирає, що їсти, їжу не перетирають, годування відбувається шматочками за принципом: що дитина взяла і донесла до рота, те й їсть.

Найбільш раціональним для дитини є педіатричний спосіб, тому його і розглянемо.

Правила введення підгодовування при педіатричному підході:

  • дитину підгодовують перед основним годування (годування груддю);
  • привчати поступово, починаючи з 1 чайної ложки і протягом 10-14 днів збільшуючи до належної кількості (180-200 грамів);
  • починати підгодовування тільки здорову дитину, якщо малюк захворів – введення підгодовування слід відкласти до його одужання;
  • підгодовування потрібно давати з ложечки, неприпустиме підгодовування з пляшки, через соску;
  • їжа для підгодовування завжди має бути свіжоприготовленою, мати ніжну гомогенну (без грудочок) консистенцію;
  • під час годування немовля повинно займати вертикальне положення (сидіти на руках, колінах матері, а краще на спеціальному дитячому стільчику), руки його мають бути вільними;
  • щоразу після підгодовування необхідно прикладати дитину до грудей для подовження лактації;
  • наступне підгодовування можна вводити лише після того, як немовля звикло до попереднього (як правило, не раніше ніж через 2 тижні).

Немає медичних доказів переваги першочерговості певних видів підгодовування. Зазвичай до раціону першим вводять овочеві пюре. Рекомендовано починати з таких овочів: кабачок, броколі, цвітна капуста, гарбуз, морква, картопля. Деякі батьки вводять першими злакові, вони доступні у вигляді каш, добре розварених, протертих, помірно густої консистенції. Можна використовувати каші для дитячого харчування промислового виробництва, готові до споживання, а також у сухому вигляді (які розводять водою, або молоком). Перевагу віддають рисовій, гречаній або кукурудзяній крупі. Манну і вівсяну можна давати дитині після 1 року.

 

Нехай Ваші дітки будуть завжди  здорові!

 

 

Матеріал підготувала доцент закладу вищої освіти кафедри догляду

за хворими та вищої медсестринської освіти Олена МАКАРОВА.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Корисно знати