• Українська
  • English
Опромінення під час обстежень: чи варто боятися?

Опромінення під час обстежень: чи варто боятися?

До міжнародного дня памяті Чорнобиля (26 квітня).

         Рівно 35 років тому сталася трагедія, наслідки якої відчуло населення не лише однієї країни. Внаслідок вибуху на ЧАЕС постраждали території багатьох європейських країн. Але минулого року прийшла інша біда – епідемія COVID – 19. В рази збільшилася кількість пацієнтів, яким призначають додаткові методи обстеження. І якщо раніше пацієнти ставили питання на кшталт «наскільки небезпечно КТ чи МРТ поперекового відділу хребта», нині практично кожен пацієнт з коронавірусною інфекцією проходить через процедуру рентгенографії чи КТ легень.

Інформація щодо радіоактивного випромінювання та, особливо, його виміру. Радіоактивне випромінювання є одним з видів іонізуючого випромінювання. Міра дії якого в будь-якому середовищі оцінюється дозою. Остання визначається для повітря, речовини та біологічної тканини. Відповідно розрізняють: експозиційну, поглинуту та еквівалентну дози. Нас цікавитимуть дві останні. Поглинута доза характеризує енергію іонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси опроміненої речовини. Вона вимірюється в греях (Гр). Доза, яку одержує людина, залежить від виду випромінювання, енергії, щільності потоку і тривалості впливу. Проте поглинута доза іонізуючого випромінювання не враховує того, що вплив на біологічний об’єкт однієї і тієї ж дози різних видів випромінювань не однаковий. Щоб врахувати цей ефект, введено поняття еквівалентної дози. Отже, Еквівалентна доза є мірою біологічного впливу випромінювання на конкретну людину, тобто індивідуальним критерієм небезпеки, зумовленим іонізуючим випромінюванням. За одиницю вимірювання еквівалентної дози прийнятий Зіверт (Зв). Один Зіверт дорівнює еквівалентній дозі будь-якого виду випромінювання, поглиненої одним кілограмом біологічної тканини, що створює такий же біологічний ефект, як і поглинена дозаГрей рентгенівського або γ-випромінювань.

Отже, що потрібно знати пацієнтам. 1. Доза опромінення залежить від товщини та розмірів обстежуваної ділянки, ваги пацієнта, параметрів налаштувань обстежень (існують «низькодозові протоколи»), якості та сучасності обладнання. 2. В середньому, доза опромінення при рентгенографії грудної клітки становить 0,1мЗв. При КТ грудної клітки, на обладнанні з використанням низькодозових протоколів, доза опромінення складає 2,2 – 3,3 мЗв (за умови, що пацієнт не має надлишкової ваги). При цьому, кожен сучасний апарат облаштований дозиметром і доза опромінення пацієнта після обстеження вказується у висновку чи листку обліку доз. 3. Безпечною є доза 20 мЗв на рік для пацієнтів з різними, неонкологічними хворобами, тому зловживати проведенням КТ і самостійно його собі призначати з найменшого приводу не варто.

Часто пацієнти порівнюють безпечність МРТ та КТ. МРТ – це принципово інший метод обстеження, в основі якого лежить використання дії магнітних полів, тобто іонізуюче випромінювання не використовується. Але цей метод має свої протипокази, тому в будь-якому випадку слід звернутися до особистого  лікаря, щоб обрати найбільш ефективний та безпечний метод діагностики.

Підготувала доцент кафедри нервових хвороб,

 психіатрії та медичної психології Васильєва Наталія

Корисно знати