Існує безліч причин, які викликають порушення нормальної життєдіяльності людини. Зараз вже не викликає сумнівів щодо існування причинно-наслідкового ланцюгу між нашим самопочуттям і метеоумовами. Такий зв’язок отримав назву – метеозалежність.
Метеозалежнсть – це чутливість організму до змін погодних умов: різкого похолодання чи потепління, перепадів атмосферного тиску, магнітних бурь тощо.
І людей, які скаржаться що погода має дуже великий вплив на їхній настрій, самопочуття і працездатність стає дедалі більше. Основними поясненнями таких змін називають кліматичні зміни та мінливість погоди. Метеофакторами, які провокують погіршення самопочуття є вітер, дощ, вологість повітря, температура навколишнього середовища, сонячне випромінювання. Сучасні наукові дослідження довели, що дуже виразно реагують на зміни погоди маленькі діти. Зустрічається вразливість і у підлітків. Але найбільш важко погодні умови віддзеркалюються на людях старшого і похилого віку. Учені припускають, що реакція на зовнішні подразники, в тому числі й на погоду, залежить від конституції людини. Але чому це відбувається? Чи справді погода має такий величезний вплив на наше здоров’я?
Усі зміни, які відбуваються навколо нас сприймаються нашим організмом через органи чуття завдяки нервовим рецепторам. За допомогою рецепторів наш організм одержує необхідну для його життєдіяльності інформацію про різноманітні зміни у зовнішньому і внутрішньому середовищі. Розрізняють екстерорецептори, інтерорецептори та пропріорецептори. Екстерорецептори сприймають подразнення від зовнішнього середовища. До них належать сприймаючі клітини сітківки ока, вуха, рецептори шкіри, органів нюху, смаку. Інтерорецептори розташовані у тканинах різних внутрішніх органів і сприймають зміни внутрішнього середовища організму та стану внутрішніх органів; беруть участь у всіх рефлексах, які регулюють діяльність цих органів, а також у реакціях, спрямованих на підтримку гомеостазу. Пропріорецептори знаходяться в кісткових м’язах, суглобах і сухожиллях і відіграють важливу роль у регуляції м’язового тонусу і координації рухів.
За характером подразнень, що сприймаються, рецептори поділяють на хемо-, осмо-, термо-, фоно- і фоторецептори. Рецептори кожної групи вибірково високочутливі тільки до чітко визначених подразнень: механорецептори – до зміни тиску і розтягання, хеморецептори – до зміни хімічного складу навколишнього середовища, фонорецептори – до звукових, а фоторецептори – до світлових подразнень. Саме характеристика подразнень здатна викликати у людей певні симптоми, які підкреслюють наявність метеозалежності. Такими симптомами вважають – головний біль, мігрень, шум у вухах, слабкість, швидку стомлюваність, запаморочення; підвищення та зниження артеріального тиску; прискорене серцебиття, задишку; перепади настрою, тривожність, агресивність, роздратованість, депресію. Виникає біль у м’язах та суглобах, а також у місцях, де були переломи або ампутації кінцівок. Деякі люди відчувають зміну погоди або магнітні бурі ще до їх початку. Тривалість нездужання може тривати від 1 до 4 діб. Вважається, що приблизно 70% інфарктів та гіпертонічних кризів відбуваються саме під час магнітних збурень. Погіршення самопочуття можуть відчувати також люди зі шкідливими звичками (паління, алкоголь), зайвою вагою, які ведуть малорухливий спосіб життя та вагітні. Метеочутливість залежить від віку, статі, спадковості та стану здоров’я. Статистика свідчить, що погіршення стану здоров’я у відповідь на зміни кліматичних (погодних) умов налічується близько 60% населення планети. За іншими даними метеочутливість мають 30% людства, а в деяких групах підвищеного ризику (наприклад, люди старшого віку, вагітні та жінки в менопаузі, пацієнти з хронічними захворюваннями) ця частка може сягати 50-85%.
З впливом кліматичних чинників і метеофакторами тісно пов’язані функціональні стани та захисні реакції організму, розвиток адаптаційних механізмів і формування нашої поведінки за конкретних умов. Крім симптомів, які виникають безпосередньо під впливом несприятливих погодних умов, існує великий ризик загострення хронічних захворювань – органів дихання (бронхіальна астма), центральної і периферичної нервової системи (астенія, поліневротичний синдром), серцево-судинної системи (гіпертонія, підвищений внутрішньочерепний тиск, ішемічна хвороба серця, хвороба Рейно), опорно-рухового апарату (артрит, артроз, остеохондроз) та психічні розлади (депресія). При цьому погода по-різному може впливати на людей із однаковими захворюваннями.
З метою запобігання негативному впливу погодних умов людям з метеозалежністю необхідно дотримуватись певних правил:
- вести здоровий спосіб життя, що передбачає регулярну фізичну активність, відмову від алкоголю та сигарет;
- часті прогулянки на свіжому повітрі ;
- хороший відпочинок та здоровий сон тривалістю не менше 7 годин на добу;
- підтримання психологічної рівноваги та зниження фізичної активності напередодні погодних змін та під час їх виникнення, а також уникнення напруженої розумової роботи;
- скорочення тривалості роботи за комп’ютером та з різноманітними видами гаджетів (мобільний телефон, смартфон, портативна гральна приставка, планшет та інші) ;
- споживання харчових продуктів, які не призводять до загострення ваших хронічних захворювань;
- адекватне лікування існуючих хронічних захворювань, а у разі потреби – своєчасне корегування їх лікування;
- щоденно випивати до 2-3 літрів рідини (якщо немає протипоказів), краще у вигляді овочевих і фруктових соків;
- при підвищеній збудливості і безсонні (у тому числі при магнітній бурі) приймання будь-яких заспокійливих лікарських препаратів.
Не варто забувати про рухову активність, загартовування та позитивні емоції. Час формування метеозалежності у багатьох випадках залежить від нас самих.
Матеріал підготував:
доцент кафедри фізіології ім. Я.Д. Кіршенблата В.В.Гордієнко
