ФАХІВЕЦЬ БДМУ РАДИТЬ. 26 квітня – День пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року.
Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу. Вони пройшли через радіоактивне пекло, ризикуючи здоров’ям та життям, виконали свій патріотичний обов’язок і заслужили всесвітню вдячність та визнання. Чорнобильська трагедія стала українським хрестом, який несе наш народ. Ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих у цій боротьбі. Ми закликаємо зберігати пам’ять Чорнобиля і шанувати мужність тих співвітчизників, хто живе сьогодні з нами. Нам треба розробити і вживати всілякі заходи з метою уникнення повторення такої страшної катастрофи.
Колись родючі землі тепер порожні, забруднені та мертві. Експерти не можуть впевнено сказати, коли цю землю можна буде використовувати для господарювання й життя на ній. Та безсумнівним залишається один факт: наслідки катастрофи переслідуватимуть нас ще багато років і негативно впливатимуть на здоров’я людей. Рівень захворювань зріс у десятки разів. Проблеми, породжені Чорнобильською катастрофою, лягли важким тягарем на економіку України. Ліквідація її наслідків стала одним із пріоритетних завдань держави. На сьогоднішній день на заражених територіях проживає більш як 200 000 чоловік. Точну цифру встановити важко, але одне ясно: усі вони потребують медичної допомоги. Грошей на ліквідацію наслідків аварії виділяється недостатньо, тому вчені не можуть продовжувати дослідження. Медичних працівників у зонах ураження катастрофічно не вистачає. Незважаючи на те, що загальний радіаційний фон із кожним роком знижується, дози опромінення людей не тільки не знижуються, але навіть іноді зростають.
Український народ за свою історію пережив безліч руйнівних природних і суспільних катаклізмів, у яких гинули мільйони людей. Незважаючи на це, нація розвивалася, протиставляючи темряві руйнації світлу радість оновлення за віковими законами все світу: на зміну ночі приходив день, зима змінювалася весною, підростали нащадки, які з новою силою вірили у життя. І кожен з нас, переживши особисті негаразди, щовесни вірить і сподівається на те, що доля до нас і наших родин буде милосерднішою, всі біди залишаться в минулому. Бо без віри у те, що завтра буде краще, ніж учора, мабуть, взагалі не варто було б жити.
Вплив радіації на організм людини і оточуюче середовище
Серед екологічних питань, що хвилюють людство, в останні роки найбільшу увагу суспільства і кожної людини привертає питання про вплив радіації на організм людини і оточуюче середовище. Упродовж всієї історії людство піддавалось впливу іонізуючого випромінювання, яке виступало як фактор оточуючого середовища. Сьогодні до цього додалось радіоактивне забруднення у зв’язку з розвитком атомної енергетики, внаслідок ядерних вибухів та аварій, а також опромінювання з медичною метою.
Внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС гостро постало питання забезпечення безпечного проживання на забруднених радіонуклідами територіях та про можливість профілактики негативної дії радіоактивного забруднення на організм людини і особливо підростаючого покоління. Для того, щоб підтримувати здоров’я і вижити в екологічно забруднених умовах, необхідно навчитися знижувати рівень токсичних речовин, які накопичуються в організмі, до відносно безпечних меж.
Встановлено, що із немедикаментозних засобів лікування та профілактики захворювань, які викликані радіоактивним опромінюванням, найефективнішим є якісне харчування. Наростанню негативних тенденцій у стані здоров’я людини сприяє високий рівень забруднення продуктів харчування радіонуклідами.
Небезпечність радіоактивних речовин пов’язана з тим, що вони погано виводяться з організму. Тому в раціон необхідно включати більше овочів, фруктів, ягід, а також продуктів з високим вмістом клітковини (житній хліб, хліб з висівками, пшоно, гречану, перлову, вівсяну крупи). Такий раціон посилює моторну функцію кишечника і скорочує час перебування радіонуклідів в шлунково-кишковому тракті. Небезпечними для здоров’я продуктами в умовах підвищеної радіації є: холодець, кістковий жир, варені яйця (стронцій, який може бути у шкаралупі, при варінні переходить у яєчний білок). У зараженій місцевості краще вживати смажені яйця та омлети. Для послаблення дії радіації слід обов’язково включати в раціон молочні продукти: сир, вершки, сметану, масло. Кальцій, якій міститься в них, зменшує накопичення радіоактивного стронцію.
Важливим є використання радіопротекторних властивостей їжі
Для цього необхідно вживати продукти, що містять білки: м’ясо, молочні продукти, морепродукти, яйця, бобові. Білки зменшують всмоктування радіоактивних речовин, підвищують загальну резистентність організму і стійкість до хронічного внутрішнього опромінення. Ефективним радіопротектором вважається вітамін А – бета-каротин.
Виведення радіоактивних речовин прискорюється вживанням додаткової рідини до1 л. на день. Необхідно вживати чисту воду невеликими порціями через 2-3 години після їжі і за 30 хвилин до наступного прийому їжі. Краще вживати відвари трав (льон, кропива), узвар чорносливу, соки з пігментами (виноградний, гранатовий, буряковий, томатний). Перевагу слід надавати сокам з м’якоттю, які добре адсорбують різні речовини і сприяють більш швидкому виведенню радіонуклідів.
Стан харчування населення є одним з найважливіших факторів, що визначають здоров’я і збереження генофонду нації. Правильне харчування сприяє профілактиці захворювань, продовженню життя, створенню умов для підвищення здатності організму протистояти несприятливим впливам навколишнього середовища, забезпечує нормальний ріст і розвиток дітей.
Матеріал підготував: Володимир Гайдичук, доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб
