Розлади аутистичного спектра (РАС) становлять складну групу нейророзвиткових розладів, які проявляються у вигляді труднощів соціальної взаємодії, комунікації та обмежених інтересів. Враховуючи стійкий ріст діагностованих випадків у світі, питання профілактики аутизму набуває особливого значення. Хоча повного запобігання виникненню РАС наразі неможливо, сучасна наука наголошує на важливості раннього виявлення ризиків, підтримки розвитку та пом’якшення проявів за допомогою мультидисциплінарних підходів.
Первинна профілактика стосується запобіганню розвитку РАС ще до його появи шляхом впливу на фактори ризику.
Пренатальні втручання
- Своєчасне медичне спостереження за вагітною: лікування інфекцій, запобігання токсичному впливу (куріння, алкоголь, медикаменти).
- Адекватне харчування матері: достатній рівень фолієвої кислоти, омега-3, вітаміну D.
- Уникнення впливу забруднюючих речовин (важкі метали, пестициди).
Освіта майбутніх батьків
- Інформування про чинники ризику аутизму.
- Генетичне консультування у випадку спадкових порушень розвитку у родині.
Формування безпечного середовища
- Зменшення соціального стресу під час вагітності.
- Підтримка ментального здоров’я матері.
Вторинна профілактика спрямована на раннє виявлення і втручання при перших ознаках порушення розвитку, що може уповільнити або змінити перебіг РАС.
Скринінг і рання діагностика
- Проведення рутинних скринінгових тестів у дітей 12–24 міс. (наприклад, M-CHAT-R/F).
- Підготовка педіатрів, неврологів, психологів до розпізнавання «червоних прапорців» (відсутність гуління, реагування на ім’я, відсутність вказівного жесту тощо).
Раннє втручання
- Залучення дітей із затримкою розвитку до програм раннього втручання (наприклад, DIR/Floortime, ABA, TEACCH).
- Робота з батьками — навчання навичкам підтримки комунікації та соціальної взаємодії.
Психолого-педагогічна підтримка
- Впровадження систем спостереження у дитячих садках.
- Взаємодія з інклюзивними ресурсними центрами.
Третинна профілактика стосується попередження ускладнень, зниження тяжкості проявів, покращення якості життя дитини з уже встановленим діагнозом РАС.
Індивідуальні програми розвитку
- Створення ІПР (індивідуальної програми розвитку) для дитини.
- Командна робота психіатра, психолога, логопеда, дефектолога.
Підтримка сім’ї
- Психологічне консультування батьків, боротьба з почуттям провини.
- Навчання методикам взаємодії та розвитку соціальних навичок у дитини.
Освітня інклюзія
- Підготовка педагогів до роботи з дітьми з РАС.
- Адаптація навчального середовища та комунікаційних методів (пікторамки, візуальні розклади).
Профілактика РАС вимагає тісної взаємодії:
| Фахівець | Роль |
| Педіатр | Первинне спостереження, направлення до фахівців |
| Дитячий психіатр | Діагностика, медикаментозна підтримка при коморбідності |
| Психолог | Оцінка розвитку, проведення корекційної роботи |
| Педагог | Адаптація освітнього процесу |
| Соціальний працівник | Підтримка родини, зв’язок із службами |
Перспективи та виклики:
- Недостатність кадрів із підготовкою в ранній діагностиці РАС.
- Доступність послуг: у сільських регіонах часто відсутні спеціалізовані служби.
- Стигматизація дітей з аутизмом та низька обізнаність суспільства.
- Необхідність законодавчої підтримки програм раннього втручання.
Профілактика дитячого аутизму має бути багаторівневою та комплексною. Попри неможливість повного запобігання РАС, своєчасна діагностика, підтримка родини, освітнє середовище та кваліфікована допомога дають змогу значно покращити прогноз розвитку дитини. Ефективна профілактика потребує державної політики, професійної підготовки кадрів і підвищення обізнаності суспільства щодо нейророзвиткових розладів.
Інформація підготовлена доцентом кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Світланою Русіною.
