Туберкульоз – хронічне інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія туберкульозу. Туберкульозне ураження слизової оболонки рота і червоної кайми губ зазвичай є вторинним і виникає при наявності туберкульозного процесу в легенях, лімфатичних вузлах або кістках.
Мікобактерії туберкульозу потрапляють на слизову оболонку рота найчастіше гематогенним або лімфогенним шляхом з первинного туберкульозного вогнища. Слизова оболонка рота завдяки вираженій резистентності є несприятливим середовищем для розмноження мікобактерії туберкульозу. Як правило, вони швидко гинуть на її поверхні. Однак при наявності пошкоджень слизової оболонки мікобактерії можуть проникнути через неї і викликати первинну туберкульозну виразку. Первинний туберкульоз в порожнині рота зустрічається вкрай рідко, в основному у дітей.
Первинна туберкульозна виразка, або первинний туберкульозний шанкр, виникає на слизовій оболонці рота або червоній облямівці губ внаслідок проникнення мікобактерії через пошкоджену слизову оболонку.
Туберкульозний вовчак (lupus vulgaris).
Найчастіше зустрічається захворювання з туберкульозних уражень слизової оболонки рота і червоної облямівки губ. При туберкульозному вовчаку вражається оболонки рота і, як правило, поєднується з ураженням шкіри. Улюблена локалізація – шкіра обличчя, яка уражається приблизно у 75% хворих. Дуже часто уражається червона облямівка верхньої губи в результаті поширення процесу з шкіри носа. У подальшому в процес часто втягується і слизова оболонка рота. Можливе ізольоване ураження тільки червоної облямівки верхньої губи. Вовчаковий процес може вражати будь-яку ділянку слизової оболонки рота або червоної облямівки губ, але найбільш типова його локалізація – слизова оболонка верхньої губи, альвеолярного відростка верхньої щелепи в ділянці передніх зубів, твердого та м’якого піднебіння, яснах.
Первинним елементом цієї форми туберкульозу є горбок, або люпома, що представляють собою обмежене, спочатку плоске, безболісне утворення величиною з головку шпильки (діаметр 1-3 мм), м’якої консистенції, червоного або жовточервоного кольору. Горбки схильні до периферичного росту і злиття з сусідніми елементами,що призводить до утворення різних розмірів і контурів бляшок, в яких розрізняються окремі горбки. Центр бляшки досить легко руйнується, перетворюючись на виразку з м’якими, поїденими, але не подритимі краями. Виразка поверхнева, малоболюча, дно її покрите жовтуватим або желтоваточервоним нальотом, при наявності розростаються грануляції, що нагадують малину.
Міліарноязвенний туберкульоз (tuberculosis miliaris ulcerosa) слизової оболонки рота зустрічається рідко. Виникає у хворих, що страждають важкими формами туберкульозу легенів або гортані, що супроводжуються виділенням з мокротинням великої кількості мікобактерії туберкульозу. Внаслідок зниження резистентності організму у таких хворих збудник туберкульозу легко проникає в слизову оболонку і безперешкодно розмножується, викликаючи виразкові процеси. Уражаються ділянки слизової оболонки щік, по лінії змикання зубів, спинка і бічні поверхні язика, м’яке піднебіння, дно порожнини рота.
Коллікватівний туберкульоз, або скрофулодерма (scrofuloderma).
На слизовій оболонці рота зустрічається вкрай рідко, в основному у дітей. Характеризується утворенням вузлів у глибоких шарах слизової оболонки. Вузли розвиваються повільно і безболісно,без вираженої запальної реакції. У міру збільшення вузли спаюються зі слизовою оболонкою рота або шкірою, колір яких стає ціанотичним. Поступово вузли розм’якшуються і розкриваються, через що утвориюються норицеві отвори та виділяється гній з домішками крові і частинками некротизованих тканин. На місці утворених вузлів формуються виразки, слабоболісні, неправильної форми, з поїденими подритимі краями. Дно виразок покрите млявими грануляціями і сіруватожовтим нальотом. Після загоєння виразок залишаються втягнуті, спотворені рубці.
Симптоми туберкульозу порожнини рота:
Характерними для туберкульозного вовчака є симптом яблучного желе і проба з зондом. При натисканні на люпому предметним склом зникає червоне забарвлення, обумовлене перифокальним розширенням судин, і стають видимими первинні елементи люпоми – жовтоватобурого або воскоподібного кольору вузлики, що нагадують за кольором яблучне желе (симптом яблучного желе). Якщо на люпому натиснути гудзикоподібним зондом, то він легко провалюється (симптом Поспєлова), що пояснюється головним чином руйнуванням еластичних і колагенових волокон в горбику.
У клінічному перебігу туберкульозного вовчака слизової оболонки рота виділяють чотири стадії: інфільтративну, горбкову, виразкову і рубцеву.
В інфильтративній стадії переважають інфільтративні процеси. Слизова оболонка рота у ділянці ураження набрякла, гіперемована. Первинні елементи туберкульозного вовчака – горбки – ще невиражені.
Друга стадія характеризується появою дрібних горбків, які, зливаючись, нагадують бородавчасті розростання.
У третій стадії відбувається виразкування горбків з утворенням глибоких виразок. На ураженні не рідко з’являються папілломатозні розростання, характерні для локалізації процесу на твердому і м’якому піднебінні.
Четверта стадія процесу характеризується утворенням рубців. У разі відсутності стадії виразкування горбків утворюються гладкі,блискучі, атрофічні рубці. Після епітелізації виразкових поверхонь при туберкульозному вовчаку рубці щільні, грубі, що спаюють слизову оболонку рота з прилеглими тканинами.
Клінічні прояви туберкульозної вовчака в різних відділах порожнини рота мають деякі особливості.
При локалізації вовчака на яснах остання инфільтрується, стає яскраво червоного кольору, легко кровоточить, безболісна. Згодом на яснах з’являються горбкові утворення. При цьому досить часто уражається кісткова тканина альвеолярного відростка. розвивається картина швидко прогресуючого пародонтиту. Зуби стають рухливими і випадають. На червоній облямівці губ виразки покриваються кров’яними кірками. Уражена губа сильно набрякає, збільшується в розмірах, на ній виникають болісні тріщини. Після завершення процесу залишається рубець. Якщо процес протікав без виразкування, утворюється гладкий атрофічний рубець. У місцях виразок рубці щільні, грубі, спаюють слизову оболонку з підлеглими тканинами. Характерно повторне утворення люпом на рубці. Локалізація вогнища вовчака на губі згодом призводить до її деформації, в результаті чого ускладнюється прийом їжі, спотворюється мова. При ураженні обох губ може розвинутися мікростомії. Перебіг туберкульозної вовчака хронічне. Без лікування процес може тривати невизначено довго, на рубцях виникають свіжі горбики. регіонарні лімфатичні вузли збільшуються і ущільнюються.
Туберкульозний вовчак може ускладнюватися бешиховим запаленням, кандидозом. Малігнізація вовчакових виразок на слизовій оболонці рота виникає в 1 – 10% випадків (люпоскарцинома).
Міліарновиразковий туберкульоз (tuberculosis miliaris ulcerosa)
Клінічно ця форма туберкульозу характеризується появою на слизовій оболонці рота множинних міліарних вузликів величиною з головку шпильки сірувато-червоного кольору, що представляють собою злилиті туберкульозні фолікули, що складаються зі скупчення лімфоцитів, плазмоцитів і епітеліоїдних клітин. Горбки дуже швидко перетворюються в мікроабсцеси і розкриваються з утворенням дрібних, дуже хворобливих поверхневих виразок, які досить швидко збільшуються і зливаються з аналогічними, поруч розташованими, досягаючи розміру 2-3 см в діаметрі. Такі виразки зазвичай неглибокі,мають неправильну форму, підриті, поїдені краї, різко болючі. Дно виразки вкрите жовтувато-сірим нальотом з незначним гнійним виділенням, легко кровоточить при зішкрібуванні, має зернистий вигляд за рахунок горбків, що не розпалися. На дні і навколо виразок виявляються міліарні некротичні горбки жовтого або серувато-жовтого кольору (дрібні абсцеси) – так звані зерна Треля. Дно виразки не має ущільнення, м’яке при пальпації. Запальні явища навколо виразок виражені незначно. Регіонарні лімфатичні вузли спочатку можуть не пальпуватися, надалі стають збільшеними, ущільненими і болючими. При тривалому існуванні виразки і вторинному її інфікуванні може спостерігатися ущільнення країв і дна. При локалізації виразки на яснах, крім ураження м’яких тканин, може відбутися руйнування періодонта і кістки, наслідком чого може бути рухливість і випадання зубів.
Загальний стан хворих різко змінюється: спостерігаються схуднення, підвищена пітливість, задишка, підвищення температури тіла, гіперсалівація. Відзначаються зміни в лейкоцитарній формулі, підвищена ШОЕ. У зіскобах з виразок при цитологічному дослідженні виявляють гігантські клітини Пирогова- ангханса і епітеліоїдні клітини. При бактеріоскопічному дослідженні виявляються мікобактерії туберкульозу (забарвлення за Цілем-Нільсеном).
Матеріал підготували: завідувач кафедри терапевтичної стоматології, к.мед.н, доц. Батіг Віктор Маркиянович та асистент кафедри терапевтичної стоматології Абрамчук Іванна Іванівна
