ФАХІВЕЦЬ БДМУ КОНСУЛЬТУЄ. За останні 30 років поширеність алергічних захворювань подвоюється щодесятиліття. Нині на їхні різновиди у світі страждають не менше як 15% дорослих та до 30% дітей. Свіжа зелень на деревах, молода травичка, бруньки та квіти не всім приносять задоволення. Є люди, для яких гарні квіти стають причиною постійного нежитю, сльозотечі. Спостерігається значне “помолодшання” недуги і тенденція до почастішання тяжких клінічних форм, що висуває проблему лікування та профілактики алергії на одне з провідних місць.
У дітей першими проявами алергії частіше за все є харчова алергія і атопічний дерматит. Перші його симптоми, як правило, виникають у грудному віці і часто збігаються за часом з припиненням грудного вигодовування, із уведенням прикорму або порушенням дієти матір’ю-годувальницею. У цей період найбільше значення мають харчові алергени. В подальшому розвивається алергія до побутових і пилкових алергенів і формуються (частіше у перші 5-6 років життя) респіраторні алергічні захворювання – бронхіальна астма і алергічний риніт. Частота атопічного дерматиту і гастро-інтестинальних проявів алергії з віком зменшується.
У сучасній алергології постулатом є той факт, що схильність до алергії формується ще в період внутрішньоутробного розвитку дитини.
Дослідники виділяють фактори ймовірності розвитку алергії у дітей.
Алергічні захворювання у батьків. Якщо алергія є у мами і тата малюка, він має 40-60% ризику розвитку алергічних захворювань. Якщо ж з боку обох батьків є однакові алергічні захворювання, ризик збільшується до 75%. У разі, якщо алергія є в одного з батьків, або у братика/сестрички, ризик розвитку алергії становить 20-40 %.
Різні хронічні захворювання, бактеріальна інфекція у мами під час вагітності; ускладнений перебіг вагітності.
Паління матір’ю під час вагітності. Дитина в такому випадку стає пасивним курцем вже внутрішньоутробно.
Ранній перехід на штучне вигодовування.
Інфекції дихальних шляхів з важким перебігом, бронхообструктивним синдромом.
Несприятлива екологічна ситуація.
Вагітність і алергія майбутньої дитини
Сенсибілізація до харчових білків може ще розвинутися позаутробно у тих випадках, коли майбутня матір у великих кількостях вживає цитрусові, банани та інші екзотичні фрукти, доповнюючи свій раціон фрешами. У цій ситуації великі надії на впровадження рекомендацій з правильного харчування вагітних жінок пов’язані з сімейними лікарями, котрі повинні добре знати всіх членів сім’ї, в якій є хворі на алергічні недуги. Майбутнім матерям і матерям-годувальницям, у яких є будь-які прояви алергії (навіть не харчової) і захворювання шлунково-кишкового тракту (коліт, гастрит, виразкова хвороба шлунка й дванадцятипалої кишки, холецистит тощо), слід дотримуватися більш суворої дієти, оскільки вони належать до групи ризику щодо розвитку алергії у їх дітей в подальшому.
Тому кожній матері потрібен індивідуальний раціон, складений разом із лікарем.
Із раціону вагітних жінок, що належать до груп ризику щодо розвитку у їхніх дітей алергії при грудному вигодовуванні, слід виключити копчені ковбаси (варено- і сирокопчені), копчену рибу, скумбрію, раків, йогурти з фруктовими наповнювачами, глазуровані сирки, мед, шоколад, какао, шоколадні цукерки, з овочів – томати, з фруктів і ягід – тропічні плоди, полуницю, виноград. Нерідко причиною алергічної непереносимості є не сам продукт, а ті харчові добавки, які “покращують” його якості: колір, запах, смак, термін зберігання.
На жаль, ми живемо в такий час, коли довіряти етикетці практично на будь-якому продукті можна далеко не завжди. Добрива, консерванти, спеціальні препарати для забезпечення тривалого перевезення та зберігання овочів і фруктів призводять до різкого збільшення антигенів, що викликають алергію у дітей. Вона може проявитися і у тих, у кого раніше не відзначалися подібні симптоми, у разі неконтрольованого надходження в організм навіть потенційно слабкого алергену.
У 2005 році Комітетом з гіпоалергенних харчувальних сумішей Європейського товариства педіатричної алергології і клінічної імунології і Комітетом з харчування Європейського товариства педіатричної гастроентерології, гепатології і харчування було розроблено рекомендації з харчування дітей із харчовою алергією.
Головні позиції цих рекомендацій:
1. З раціону дітей, яким встановлено діагноз “алергія до харчового білка”, слід повністю виключити білки, які викликають алергічну реакцію. Якщо дитина знаходиться на грудному вигодовуванні, слід повністю виключити з раціону матері білки, які викликають алергічну реакцію у дитини.
2. Діти з алергією до білка коров’ячого молока, які знаходяться на штучному вигодовуванні, повинні отримувати харчувальні суміші з вираженими гіпоалергенними властивостями на основі “екстенсивних” білкових гідролізатів або, в особливих випадках, – продукти на основі суміші амінокислот.
3. Дітям із несприятливими реакціями на харчові білки, а також дітям із ентеропатією і мальабсорбцією, які у деяких випадках можуть супроводжувати харчову алергію, призначають продукти з вираженими гіпоалергенними властивостями (харчувальні суміші на основі “екстенсивних” гідролізатів), безлактозні, які містять тригліцериди із середньоланцюговими жирними кислотами, доти, доки не буде нормалізовано функцію всмоктування слизової оболонки кишечника.
4. При проведенні дієтотерапії харчової алергії, яка не супроводжується серйозними порушеннями функції всмоктування і травлення, рекомендується призначати продукти з вираженими гіпоалергенними властивостями на основі екстенсивних гідролізатів або суміші амінокислот за умов, що решта компонентів, які входять до їх складу, відповідають критеріям Європейського союзу щодо стандартних дитячих харчувальних сумішей.
5. Для дієтотерапії алергії до білків коров’ячого молока не слід застосовувати дієтичні продукти, які вироблені на основі нерозщеплених білків, що містяться у молоці тварин інших видів (наприклад, у козиному чи овечому), а також так звані частково гідролізовані харчувальні суміші.
6. Не рекомендується починати лікування харчової алергії у дітей із використання суміші на основі соєвого білка.
Дітям з групи ризику щодо формування алергії, які отримують профілактичні гідролізати, за відсутності клінічних проявів атопічного дерматиту прикорми вводяться у звичайний термін, але вони готуються на воді чи овочевих відварах. Після першого року поступово вводяться молочні продукти.
Однією з найважливіших позицій профілактики алергічних захворювань є зменшення алергенних впливів, первинну профілактику яких, згідно з рекомендаціями “Запобігання алергії та алергічній астмі”, заснованими на результатах досліджень з солідною доказовою базою, слід проводити таким чином:
До шестимісячного віку дитина повинна харчуватися виключно материнським молоком.
Гіпоалергенна дієта для дитини. Виключення з раціону дитини високоаллергенних продуктів (у тому числі – м’ясні бульйони, гостру і пересолену їжу, спеції, консерви тощо), а також продукти, про які відомо, що вони в минулому викликали у цієї дитини алергію.
Обмеження контакту дітей – алергіків із “побутовими алергенами”. Відомо, що основні алергени містяться у пилу. У будинку регулярно повинно проводитися вологе прибирання, пухові подушки повинні бути замінені на гіпоалергенні тощо. Якщо у дитини є алергія на шерсть домашніх тварин, необхідно уникати контакту з ними.
Своєчасно виявляти і лікувати гельмінтози (глисти), оскільки вони є фактором сильної алергізації організму.
Застосування лікарських препаратів, рекомендованих лікарем – алергологом. На сьогоднішній день розроблені ефективні схеми лікування тих чи інших алергічних захворювань, що знижують ризик прогресування алергії у дитини.
Не паліть у присутності вагітної жінки і дитини. Особливо важливо відмовитися від куріння майбутньої матері малюка.
Для збереження природного імунітету та профілактики алергій небажано, без крайньої необхідності, використовувати антибіотики для лікування дітей.
Матеріал підготувала: Наталія Каспрук, доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології
