• Українська
  • English
Сади Семіраміди
Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Сади Семіраміди

10 січня проводять День вдячності кімнатним рослинам. Цей день був заснований, щоб дати офіційну можливість нагадати людям про переваги кімнатних рослин. Хоча багато дотримуються іншої дати, а саме другої неділі січня, проте не так важлива дата. Важливе значення саме кімнатних рослин у нашому житті.

Кімнатні рослини – прикраса нашого життя. Зараз неможливо уявити, що існує дім без квітів, тому що  це – частинка природи, яка додає в помешкання затишок і красу. Але крім того, багато рослин є корисними і володіють унікальними цілющими властивостями, про які не завжди ми знаємо. Квіти нас лікують і є каталізаторами нашого душевного та фізичного стану.

Багато хто вважає, що кімнатними рослини стали не так вже і давно, 2-3 ст. тому. Проте в історії людства є багато прикладів використання рослин, особливо квітучих у домашньому господарстві не стільки з метою використання в їжу, скільки як окрасу або ж частину інтер’єру.

Історія кімнатних рослин сягає своїм корінням у давні часи. Храми Еллади були прикрашені різними буйно квітучими ампельними вазонами, пишними пальмами і ліанами. Британські та французькі королі прикрашали свої палаци садами. Звичайно ми не дізнаємося хто першим кинув зерно в горщик, але існує безліч цікавих фактів і згадок про кімнатному квітникарстві. Наприклад, в середині XIX століття, в Лондоні жив чоловік на ім’я Натаніель Уорд. Містер Уорд шалено любив свої тропічні рослини і приділяв їм весь свій вільний час. Колекція його налічувала величезну кількість екзотичних рослин привезених з різних куточків світу. Він вважається одним із винахідників своєрідного «тераріуму» – «ящика Уорда» для утримання кімнатних рослин. Його винахід призвів до масового захоплення екзотичними рослинами та квітами не лише у Великобританії, а й цілому світі. Згодом цей винахід для утримання кімнатних рослин назвали «зимовим садом», що дозволяло утримувати найекзотичніші рослини навіть за полярним колом у країнах Скандинавії.

Проте історія використання рослин для власного естетичного задоволення розпочалася ще задовго до нашої ери. І одним із таких відомих античних прикладів використання рослин людиною є висячі сади Семіраміди, що належали до семи чудес світу. До них входили: піраміди в Гізі (піраміда Хеопса); Вавилонські (висячі) сади Семіраміди; храм Артеміди в Ефесі; статуя Зевса в Олімпії (5 ст. до н. е.); мавзолей у Галікарнасі; Колос Родоський (3 ст. до н. е.); Фороський маяк у м. Александрії. До сьогодні з цього переліку збереглась лише піраміда Хеопса.

Одне з семи чудес світу античного світу Висячі сади були розташовані в Вавилоні. Їх створення в давнину пов’язували з якоюсь царицею Семірамідою. У теперішній же час вважається, що спорудженням цього чуда технічної думки займався цар Вавилона Навуходоносор II.

Сучасна історія садів Семіраміди пов’язана з ім’ям археолога з Німеччини Роберта Кольдевея. Займаючись розкопками стародавнього Вавилона з 1899 року він натикається на дивну нетипову для даної місцевості споруду, що мала іншу форму склепінь, викладених каменем, замість звичайної цегли, підземні споруди, а головне – мала систему водопостачання з трьох шахт. Скориставшись давніми архівами, згадками з літописів Кольдевей припустив, що це і є відомі висячі сади Семіраміди.

В античності образ Семіраміди спливає досить часто. Згідно багатьох легенд Семіраміда була хоробрим воїном і будівельником з відмінним архітектурним смаком. Під ім’ям Семіраміди у греків розумілася ассірійська цариця Шаммурамат, що жила приблизно в 800 році до нашої ери в Мідії.

Але все ж, чудо світу Сади Семіраміди, на думку сучасних дослідників, не могли бути пов’язані з самою Шаммурамат. За більш правдивою версією це диво було подаровано дружині Навуходоносора II Амітіс через двісті років після царювання Семіраміди. За легендою Навуходоносор для війни з Ассирією уклав союз з царем Мідії. Після перемоги для підкріплення союзу він одружився на дочці мідійського царя. Але життя в пустельному Вавилоні було непорівнянне з гористою і повною зелені Мідією. Щоб порадувати і втішити свою дружину Навуходоносор і наказав побудувати ці вічно зелені сади в місті. Так що повна назва цієї споруди, швидше за все, «висячі сади Амітіс».

Після смерті цариці Амітіс найкрасивіші сади без належного догляду занепали. Так тривало до моменту завоювання Вавилона Олександром Македонським. Знаменитий полководець був зачарований Висячими садами. Є дані, що він навіть відмовлявся від військових походів, не бажаючи залишати тіні прекрасного саду. Після хвороби, отриманої в поході до Індії, Олександр повернувся у Вавилон. Тут у прохолоді й тіні дерев він і провів свої останні дні. Коли ж Олександр помер, сади запустіли, як і сам Вавилон. При черговій повені вода підмила фундамент і споруда завалилася.

Цікаві факти про сади Семіраміди:

Вавилонські висячі сади являли собою чотирирівневу споруду з безліччю прохолодних кімнат, рясно прикрашених рослинами.

Для їх поливу використовувався підйомник з колесом, який раби крутили цілодобово.

Склепіння будівлі на кожному рівні підпирали 25-метрові колони.

Тераси викладалися плиткою, заливалися асфальтом і засипалися шаром землі, достатнім для вирощування навіть дерев.

Система водопостачання, що використовувалася в садах Семіраміди не була новинкою для Месопотамії, але саме в садах техніка зрошення досягла своєї досконалості.

Можливо це лише легенда, а можливо й ні. Проте ми й досі захоплюємося чудесами стародавнього світу та створюємо сучасні.

 

Інформацію підготував к.біол.н., доцент кафедри мікробіології та вірусології Міхєєв А.О.

 

Корисно знати