Гепатит це дифузне запалення клітин печінки. Причин та факторів, які можуть викликати гепатит дуже багато, проте більше ніж у 90 % випадків гепатит спричиняють так званні гепатотропні віруси. Натепер лікарям відомі вісім вірусних гепатитів, які позначаються великими літерами англійського алфавіту А, В, С, Д, Е, G, SEN та TT і спричиняються однойменними гепатотропними вірусами. Гепатити А та Е перебігають лише у гострих формах, є типовими кишковими інфекціями і не становлять суттєвої загрози для здоров’я тим паче для життя хворого. Виключення становить гепатит Е у вагітних, для яких він є смертельною хворобою. Однак в Україні, зважаючи на кліматичні особливості, гепатит Е зустрічається рідко, у вигляді поодиноких завізних випадків. Гепатит Д здебільшого має тяжкий перебіг і часто стає причиною смерті хворого однак в Україні також реєструється рідко. За багато років у Чернівецькій області зареєстровано лише кілька нетяжких за клінічним перебігом випадків гепатиту Д та два випадки гепатиту Е, в осіб, які прибули із Східної Азії. Щодо гепатитів G, SEN та TT то вони ще не повністю вивченні. Випадки захворювання на гепатити G та TT періодично реєструються як в Україні так і в Чернівецькій області.
Серед усіх гепатитів найбільшої уваги заслуговують гепатити В та С, які є повсюдними інфекціями і мають значне поширення в Україні. За оцінками експертів ВООЗ, на Земній кулі більше 2 млрд. людей мають ознаки наявного чи перенесеного гепатиту В, у 200-250 млн. із них діагностується хронічне ураження печінки. Вірусом гепатиту С інфіковано понад 3 % населення світу, що складає більше 200 млн людей. За даними офіційної статистики в Україні частота інфікування дорослого населення вірусом гепатиту В складає 2,2 % , що становить коло 1 млн. осіб. Вірусом гепатиту С інфіковано 3 % мешканців країни, що становить 1,2 млн. осіб.
Джерелом зараження при гепатитах В і С є хвора людина. У хворих людей віруси гепатитів В та С містяться у крові, спермі, секреті піхви та деяких інших біологічних рідинах. Зараження здорової людини відбувається при потраплянні у її кров вищезгаданих біологічних рідин хворої людини. Причому для того, щоб відбулося зараження достатньо дуже незначної кількості крові чи іншого біологічного матеріалу хворої людини. До прикладу при гепатиті В для зараження достатньо 1х10-7 мл контамінованої вірусом сироватки крові. Такий об’єм крові чи іншого біологічного матеріалу на інструменті для хірургічних чи косметичних маніпуляцій практично не помітний для неозброєного ока людини. Зараження (потрапляння біологічних рідин хворої людини у кров здорової людини) може відбуватися різними шляхами: статевим, вертикальним (від матері до дитини), при переливанні крові та її компонентів, через контамінований збудниками хірургічний та інший медичний інструмент, а також через інструмент для манікюру, педикюру, пірсингу, татуювання тощо. У зв’язку із запровадженням сучасних технологій стерилізації медичного інструменту та контролю за якістю донорської крові, зараження вірусами гепатитів В та С при виконанні медичних маніпуляцій і переливанні компонентів крові спостерігається дуже рідко. Наразі переважними шляхами зараження цими вірусами є статевий, ін’єкційний у споживачів наркотичних речовин, а також парентеральний під час виконання манікюру, педикюру, пірсингу, татуювання. Разом з цим не можна повністю виключити ризик зараження гепатитами В та С у медичних закладах. До групи підвищеного ризику з інфікування вірусами гепатитів В і С відносяться медичні працівники, які виконують оперативні втручання чи працюють з донорською кров’ю, працівники, які надають послуги манікюру, пірсингу, татуювання та особи, яким надаються ці послуги. Особливо високий ризик зараження гепатитами В і С у споживачів ін’єкційних наркотиків, представниць комерційного сексу, осіб, які часто міняють статевих партнерів, чоловіків-гомосексуалів. Наразі, зважаючи на війну, групу високого ризику із зараження гепатитами В і С будуть становити військовослужбовці, які отримали поранення.
За перебігом гепатити В і С поділяються на гострі та хронічні і мають подібну клінічну симптоматику. При гепатиті В із моменту зараження до появи клінічної симптоматики проходить від 50 до 180 днів, при гепатиті С – від 14 до 180 днів. Симптоми хвороби за гострого перебігу гепатитів В та С у середньому утримуються 3-5 тижнів, в окремих випадках, при затяжному перебігу гепатиту В – кілька місяців. Захворювання починається поступово, турбують загальне нездужання, слабість, швидка втомлюваність, біль у великих суглобах, знижується апетит, з’являється дратівливість, відчуття важкості чи тупого болю в епігастрії, може бути нудота, блювання, пронос. Через 4-7 днів від початку захворювання, іноді пізніше, шкіра та слизові оболонки набувають жовтушного забарвлення, темніє сеча та знебарвлюються випорожнення. Жовтяниця, в середньому, утримується 2-3 тижні після чого поступово зникає. Після зникнення жовтяниці ще впродовж 1-3 міс, іноді 6-12 міс, спостерігаються слабкість, швидка втомлюваність, зниження працездатності, порушення сну. Необхідно зазначити, що гострий гепатит В, у частині випадків, може набувати тяжкого та вкрай тяжкого перебігу і нерідко є причиною смерті хворих. Гострий гепатит С, як правило, має доброякісний перебіг і майже завжди завершується клінічним одужанням.
Хронічний гепатит формується у 80-90 % людей інфікованих вірусом гепатиту С, у 90 % немовлят, 30-60 % дітей першого року життя та 1 % дорослих інфікованих вірусом гепатиту В. За хронічного вірусного гепатиту запальний процес у печінці триває впродовж багатьох років, зазвичай все життя. Особливістю перебігу хронічних вірусних гепатитів є те, що вони впродовж тривалого часу (десятків років) клінічно ніяк не проявляються і хворого нічого не турбує. Єдиними, хоча й не непостійними, клінічними симптомами на ранніх стадіях хронічних вірусних гепатитів є швидка втомлюваність чи зниження працездатності. Специфічна клінічна симптоматика за хронічних вірусних гепатитів з’являється тоді коли практично повністю знищені клітини печінки. Виникає відчуття періодичної, а через деякий час постійної тяжкості у правому підребер’ї. Починають кровоточити ясна, в місцях здавлювань швидко утворюються синці, з’являються набряки на ногах, розширюються підшкірні судини живота, накопичується рідина у черевній порожнині. У термінальній стадії може з’являтися жовтяниця. Саме з появою специфічної клінічної симптоматики, коли печінка практично повністю знищена вірусами, хворі починають звертатися за медичною допомогою, однак здебільшого, врятувати життя таким пацієнтам уже неможливо. Вони помирають від цирозу чи первинного раку печінки. Щороку у світі від цирозу та первинного раку печінки й інших ускладнень спричинених вірусами гепатитів В та С помирає до 1,5 млн. людей.
Зважаючи на особливості клінічного перебігу, діагностувати хронічні гепатити В та С на ранніх стадіях хвороби можливо лише лабораторними методами. Тому усім кого турбує швидка втомлюваність чи зниження працездатності, або ж у кого впродовж життя був реалізований хоча б один із шляхів зараження вірусами гепатитів В і С, доцільно провести дослідження крові на сироваткові маркери чи генетичний матеріал гепатитів В та С. Для проведення цих досліджень необхідно звернутися до сімейного лікаря, який проведе дослідження за допомогою швидких тестів, або ж скерує до спеціалізованої лабораторії. Встановлення діагнозу хронічного вірусного гепатиту на ранній стадії захворювання дає змогу своєчасно провести (призначити) противірусне лікування і повністю позбутися гепатиту С та призупинити прогресування гепатиту В за умови постійного довічного приймання ліків.
Слід зазначити, що із 2014 року в Україні працюють Державна та регіональні цільові соціальні програми профілактики діагностики та лікування вірусних гепатитів. Відповідно до цих програм за кошти регіонального (обласного) та державного бюджетів щороку здійснюється придбання противірусних засобів для лікування гепатитів В та С.
У Чернівецькій області із 2014 року по березень 2022 року препаратами придбаними за кошти регіонального та державного бюджетів пройшли повний курс противірусного лікування і позбулися гепатиту С дещо більше однієї тисячі хворих, продовжують отримувати противірусне лікування майже 70 хворих на хронічний гепатит В.
Підготовив Рандюк Ю.О. експерт ДОЗ Чернівецької ОДА зі спеціальності «інфекційні хвороби»,
доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Буковинського державного медичного університету
