• Українська
  • English
Сучасний стан медсестринства в Україні

Сучасний стан медсестринства в Україні

Кожен рік 12 травня уся медична громадськість світу урочисто відзначає Всесвітній День медичної сестри. Цей день приурочений до дня народження загальновизнаної фундаторки світового медсестринства Флоренс Найнтінгейл. Значна кількість напрацювань цієї видатної людини втілена в життя і є актуальною на сьогоднішній день.

Медичні сестри є важливою ланкою у сфері охорони здоров’я, без якої неможливе формування, підтримання, збереження і відновлення здоров’я громадян України. Сучасна модель підготовки медичних сестер передбачає, що медична сестра – це фахівець з професійною освітою, який поділяє філософію сестринської справи. Має право на виконання відповідної професійної діяльності та творчо здійснює медсестринський процес. Як відомо, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) розглядає сестринський персонал як реальний потенціал для задоволення зростаючих потреб населення в доступній медичній допомозі. Саме тому значна увага Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України сьогодні приділяється удосконаленню середньої ланки медичних працівників, при цьому особливий акцент ставиться на покращення роботи медичних сестер.

На думку МОЗ, окрім поліпшення умов праці середнього медичного персоналу необхідно звернути увагу на більш якісний та сучасний рівень освіти медичних сестер, розширення спектра повноважень  Більшість працівників охорони здоров’я в усьому світі – це медсестри. Саме вони найбільше часу проводять с пацієнтами і саме від них дуже часто залежить процес одужання.

Більшість працівників охорони здоров’я в усьому світі – це медсестри. Саме вони найбільше часу проводять с пацієнтами і саме від них дуже часто залежить процес одужання. Водночас, роль медсестер в суспільстві і навіть в медичному середовищі залишається недооціненою. МОЗ планує змінити цю ситуацію.

Наразі у нас діють стереотипні застарілі підходи до ролі медсестер у системі охорони здоров’я. Вони потребують змін. Тому разом з медичною спільнотою МОЗ обговорює створення нової моделі фахівця з медсестринства.

Окрім поліпшення умов роботи, важливо перейти на більш якісний та сучасний рівень освіти медичних сестер. Ширший спектр повноважень (як це відбувається на Заході) зберігає лікарю дуже багато часу та дає можливість допомагати більшій кількості пацієнтів. Тому необхідно запровадити сучасні міжнародні стандарти та вчити наших медсестер сучасним практикам.

Для того, аби втілити ці зміни 20 березня 2018 року відбулася конференція на тему «Реформування медсестринства в охороні здоров’я України. Освіта молодших спеціалістів».

Медсестра нової формації має забезпечувати висококваліфікований догляд за хворим на сучасному рівні, володіти основними методами реанімації, екстреної медичної допомоги, досконало знати і застосовувати локальні протоколи, стандарти виконання основних сестринських маніпуляцій і процедур, методи управління і менеджменту, а також приймати самостійні рішення. Впровадження новітніх медичних технологій своєю чергою вимагає від медичних сестер пос­тійного вдосконалення теоретичних та практичних навичок.

Тож для повноцінного реформування медсестринства в Україні необхідно розробити відповідну нормативну документацію, створити нову нормативно-правову базу післядипломної освіти (потрібні нові підходи як до навчання на курсах удосконалення та спеціалізації молодших спеціалістів з медичною освітою, так і до їх атестації).

На державному рівні має бути врегульовано правову і матеріальну підтримку молодших спеціалістів з медичною освітою, створено відповідні умови праці й систему адекватної її оплати, визначено статус освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра та магістра.

В галузі зберігається значний кадровий дисбаланс у співвідношенні між лікарями та сестринським персоналом. Коли у світі на одного лікаря припадає 5-6 медсестер, то в Україні — 2. Як наслідок — неправильний розподіл функцій між ними: часто лікарі виконують роботу, котру могли б взяти на себе медсестри. Для усунення такого дисбалансу також потрібно переглянути й затвердити нові нормативи навантаження на медсестер відповідно до міжнародних стандартів. Аби пришвидшити вирішення цих питань, необхідно посилити вплив медсестринських асоціацій (об’єднань), які водночас мають подбати про престиж професії, гідну оплату праці, соціальну захищеність та можливість професійного розвитку середнього медичного персоналу.

Сьогодні медсестра в Україні опікується 20-50 пацієнтами, її колега в Європі — 5. Тож необхідно переглянути нормативи штатів медсестринських кадрів (у бік збільшення), зменшити кількість пацієнтів, які обслуговує одна медсестра. І дуже важливо, щоб у процесі оптимізації лікарняного ліжкового фонду не скорочували посад акушерок, медичних сестер, фельдшерів і молодших медсестер: вони і без того максимально «урізані». Більше того, штати медичних сестер у стаціонарах потрібно збільшити й запровадити двоступеневу опіку над пацієнтами, яку б проводили медсестри І рівня підготовки та сестри-бакалаври (обов’язки між ними необхідно розподілити).

Догляд за пацієнтом (у тому вигляді, як це передбачають стандарти) у наших стаціонарах втрачений. Ним займаються молодші медсестри, які не мають медичної освіти, або й родичі хворого. Натомість догляд та опіка мають велике значення в лікуванні та одужанні хворого.

А хтось подумав, як нашим жінкам працювати в лікарнях, де обмаль засобів малої механізації (каталок, візків) або ж вони несправні? Значні фізичні навантаження медсестер пов’язані з транспортуванням, підніманням, переміщенням пацієнтів, біксів з операційним інструментарієм тощо. Важливим і, на жаль, не вирішеним є питання безпеки медсестри на робочому місці. Це і відсутність належного протиепідемічного захисту, і постійна робота з дезінфекційними та лікарськими засобами, і нестача спеціального одягу. У лікувальних закладах мало робочих місць, оснащених належним чином: у молодших спеціалістів з медичною освітою часто немає засобів індивідуального захисту, недостатній рівень знань основних правил безпеки.

Особливе фізичне й емоційне навантаження — у медсестер реанімації та інтенсивної терапії, відділень екстреної медичної допомоги (адже лікарів медицини невідкладних станів у нас бракує), а також у фельд­шерів бригад швидкої: у їх складі має бути два молодших медичних спеціалісти, але на сьогодні цієї норми не дотримуються. Тому потрібно привести у відповідність до нормативів штати фельдшерських бригад ЕМД.

Обов’язково необхідно розробити рекомендації щодо встановлення диференційного навантаження на сестринський персонал, методики оплати роботи медсестер залежно від якості й обсягу сестринських втручань.

Матеріал підготували: кафедра догляду за хворими та ВМО проф. Плеш І.А. та доц. Борейко Л.Д.

Корисно знати