Гомер, знаменитий автор Одіссеї, називав груші дарами богів.
Згадки про грушу вперше зустрічаються в стародавніх китайських одах. У Китаї її вважали символом довголіття.
У народі грушу вважали святим деревом. А в деяких країнах люди вірять, що коли Діва Марія спускається на землю, відпочивала під цим деревом.
Наділяли грушу і магічною силою, наприклад, щоб забезпечити собі добробут і здоров`я на цілий рік, на свято Івана Купала одягали віночки з гілочок груші. І груша – не тільки магічне дерево, має вона і лікувальну силу. Корисні властивості груші для людини досліджувалися ще нашими предками.
Груша містить цукор, органічні кислоти, ферменти, клітковину, дубильні, азотні та пектинові речовини, вітаміни С, В1, Р, РР, каротин (провітамін А), флавоноїди та фітонциди. Від інших фруктів груша відрізняється поживністю, що у поєднанні з низькою калорійністю робить її одним з найбільш бажаних та корисних фруктів.
Вміст вітаміну С у груші невисокий. За вмістом фолієвої кислоти, груша обганяє навіть чорну смородину. Здебільшого, груші на смак солодші від яблук, хоча вміст цукру у них менший. Багато сортів груш багаті на йод.
Величезна кількість клітковини в цьому фрукті робить грушу дуже цінним продуктом для травлення і мікрофлори шлунка. Груба клітковина полегшує спорожнення і корисна при запорах, а також знижує рівень шкідливого холестерину. Всього один плід, з’їдений на добу, здатний поліпшити роботу травної системи. Клітковина, що міститься у фрукті, є профілактикою запорів, очищає кишківник, виводячи накопичені в ньому токсини. А пектин груші перетворюється в пребіотик, сприяючи розмноженню корисних бактерій. Якщо замучила печія, то рекомендується з’їсти три невеликих груші.
Шкірка груші містить флавоноїди, які дуже корисні для судин, покращують згортання крові і якість еритроцитів. Фрукт багатий антиоксидантами, які допомагають в профілактиці хвороб серця і судин.
Груші корисні для серця загалом та при порушеннях серцевого ритму зокрема. Це пов’язано з тим, що вона містить багато калію, що позитивно впливає на роботу серця. На відміну від яблук, груша корисна для роботи легенів.
Харчові волокна в складі груші важливі для гладкості шкіри. Вітаміни C, K і мідь, якими багатий фрукт, уповільнюють старіння шкіри і утворення зморшок. Маски і бальзами з грушею зволожують волосся і повертають їм природний блиск.
Флавоноїди в складі груші знижують ризик розвитку раку грудей і яєчників. Фолієва кислота, якою багаті груші, дуже важлива для вагітних жінок і імунітету майбутньої дитини, а також зменшує ймовірність викидня.
Соковита м’якота така солодка, бо містить багато рослинного цукру, вітаміну Е, фруктози. Тому плоди можна вживати людям, що страждають від діабету. Якщо змішати свіжовичавлений грушевий сік і воду в однаковій кількості, то цукор в крові знизиться до оптимальних показників. Таким чином груша здатна контролювати глікемічний індекс. Червоні сорти груш мають речовини, що запобігають розвитку діабету. І в основному вони знаходяться в шкірці. Клітковина, що уповільнює травні процеси, добре розщеплює вуглеводи, а відповідно рівень цукру в крові залишається в межах норми.
Ніжна м’якоть відома своїми бактерицидними властивостями. Тому відвари з груш допомагають ефективно боротися з різними хворобами. Фрукти багаті на органічні кислоти, тому вони допомагають нормалізувати функції нирок і печінки, протистояти боротьбі з інфекціями, а також паразитами.
Компот з груш знижує температуру.
Для чоловіків груші мають також надзвичайну користь. Для профілактики та терапії аденоми відмінно підійдуть груші, заварені окропом в термосі. Необхідно залити окропом плоди ввечері і тримати в закритому термосі всю ніч, а на наступний день пити по одній третині склянки тричі на день.
І, звичайно ж нирки. Груша має багатогранний вплив на нирки.
У плодах груші є антибіотик арбутин, який знищує мікроби. Антимікробна дія груш впливає на кишкову флору і на мікроби, що викликають запалення сечового міхура і нирок. А ефірні олії, які є в соку груш, роблять її плоди хорошим сечогінним засобом.
Виведення з організму зайвої рідини і солей. Грушевий відвар і компот стимулюють роботу нирок, сприяють виведенню піску, благотворно впливають на роботу сечового міхура, так як в ньому містяться ті ж речовини, що і в траві «ведмежі вушка», відомому сечогінний засіб.
Поєднання сиропу шипшини і соку з груші з успіхом застосовується при лікуванні сечокам’яної хвороби. Сік груші тут спричиняє пом’якшуючий та спазмолітичний ефект.
При хворобах нирок використовують відвари з диких груш, оскільки вони особливо багаті вітамінами групи Р.
При сечокам’яній хворобі в раціон рекомендується вводити груші, особливо дикий сорт. Потрібно з’їдати по три таких плоди протягом доби. Або рекомендується варити компот.
Щоб насолоджуватися не тільки солодким смаком, але і корисними якостями груші, важливо ретельно їх вибирати. Плоди повинні бути зрілими і в міру м’якими, з непошкодженою шкіркою і апетитним ароматом. Ненасичений запах або його повна відсутність свідчить про те, що плід довго лежав і втратив більшість корисних речовин.
Даний фрукт використовують в основному як смачний перекус, що насичує і приносить користь травному тракту. Але у груші є більш широке застосування. Наприклад, з ранковою порцією вівсянки або сиру з горіхами і медом. Фрукт чудово доповнює деякі сорти сирів, свіжі салати із зеленню і овочами, проявляє себе як оригінальне доповнення при запіканні курки та індички, свинини. У будь-якому обраному випадку з неї не можна знімати шкірку, адже саме в ній вся основна користь.
Літнім людям не варто включати в раціон тверді сорти і зеленуваті плоди.
Ні в якому разі не їжте зіпсовані груші! Але навіть стиглі смачні плоди потрібно вживати в помірній кількості. 1-2 штук в день буде цілком достатньо.
Якщо доросла людина не має протипоказань, то вона може з’їдати до 2 плодів в день. Дітям до 5 років досить половинки плоду. Дуже важливо щоб вибрані груші були стиглими, м’якими, без механічних пошкоджень і гнильних утворень.
Насолоджуйтеся смаком соковитого фрукта і будьте здорові!
Матеріал підготувала: Зуб Лілія Олексіївна, д.мед.н., професор кафедри врутрішньої медицини
