Основною метою пропаганди здорового способу життя серед населення є корекція поведінки в напрямі, що забезпечує збереження та зміцнення популяційного й індивідуального потенціалу фізичного здоров’я і зниження психоемоційної напруги на підставі їх визначення у взаємозв’язку з умовами матеріального й соціального благополуччя, наявністю та ступенем відбиття внутрішніх, зовнішніх і поведінкових факторів ризику.
Враховуючи те, що первинна профілактика має запобігати виникненню захворювань і спрямована на умовно здоровий організм, то її технології включають заходи впливу на фактори, значущі для організму людини. Важливими є заходи, скеровані на формування ЗСЖ, тобто на усвідомлення необхідності активної діяльності особистості (суспільства) з метою збереження та покращання власного здоров’я.
Формування у громадян розумного ставлення до власного здоров’я, як показали наші спостереження, повинно будуватися за визнаним психологією алгоритмом процесу виховання: знання – переконання – певні дії. Лише одна інформація, яку надають медики пацієнтам, без сформування у них переконаності в життєвій необхідності змін у звичках, способі життя та настановної мотивації до цього, не спричиняє відповідних цілеспрямованих дій. Цей висновок зроблений під час результатів аналізу досліджень.
Матеріал підготував: доц. Навчук І.В.
