ДО 70-РІЧЧЯ БДМУ. 4 березня на кафедрі педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету зі студентами 3-ї групи ІІІ курсу ІV медичного факультету проведено бесіду, присвячену 70-річчю Буковинського державного медичного університету “Шляхи становлення педіатричної служби на Буковині”.
Матеріал доповіді підготовлено доцентом кафедри Наталією Попелюк. Із захопленням група прослухала історичний нарис про долю Буковини у різні історичні періоди, що вплинули на розвиток медицини краю.
Становлення педіатричної служби на Буковині тісно пов’язане з розвитком медицини краю в цілому. Майбутнім колегам цікаво було дізнатися про наступні історичні етапи та імена видатних медиків краю.
Світової слави зазнали вихідці з Буковини: знаменитий хірург, доктор медицини Йоган Мікулич-Радецький (1850-1905), знаменитий хірург, доктор медицини, професор Нестор Монастирський (1847-1888), доктор медицини, хірург Володимир Залозецький (1842-1898); доктор медицини, психоневролог, поет Нарциз Лукіянович (1907-1985), доктор медицини, дерматолог, фармаколог, художник, скульптор Опанас Шевчукевич (1902-1972) та багато інших.
Зусиллями облздороввідділу в другій половині 1940 року була розгорнута лікарняна мережа: 25 лікарень, 83 амбулаторії на 141 лікарську посаду, вендиспансер, 25 фельдшерських пунктів, 3 тубсанаторії, 5 санітарних станцій,18 пологових будинків та акушерських пунктів на 105 пологових ліжок, 6 дитячих консультацій на 11 лікарських посад, 1 дитяча лікарня на 25 ліжок, 4 ясел на 90 ліжок, 6 шкільних санаторних лікарень, одна молочна кухня. Лікарняна мережа мала 1101 ліжко. З них: загальних – 99 , дитячих – 50, неінфекційних для дітей – 120, У пологових будинках та лікарнях прийнято 475 пологів, в тому числі у 127 породіль з сіл.
Число померлих дітей у післявоєнні роки скоротилося в порівнянні з 1940 роком більше ніж удвічі. Природний приріст населення був найвищим в 50-х роках. Такий результат завдячується, перш за все, забезпеченню охорони здоров’я області кваліфікованими кадрами фахівців. Забезпечення медичними кадрами здійснювалося в основному за рахунок випускників Чернівецького державного медичного інституту та медичних училищ. Вагомий внесок у підготовку медичних кадрів та розвиток медичної науки, розвиток і становлення університету зробили видатні науковці, завідувачі кафедр професори С.М. Савенко (нервові хвороби), Б.Л.Радзіховський (офтальмологія), М.К. Венцковський та Л.Б. Теодор (акушерство і гінекологія), В.О. Ельберг, Н.Б. Щупак, М.Ю. Рапопорт, В.А. Трігер (внутрішні хвороби), С.Р. Цитрицький, О.Ю. Мангейм (хірургія), З.Н. Гржебін (дерматовенерологія), С.П. Закривидорога (фармакологія), І.Г. Федоров, Д.С. Четвертак (патофізіологія), Г.П. Калина (мікробіологія), Я.П. Скляров (нормальна фізіологія), Н.П. Татаренко (психіатрія), М.І. Михалойц (ЛОР-хвороби). Саме ця когорта науковців під керівництвом ректорів Д.С. Ловлі (1945-1951) і М.Б. Маньковського (1951-1954) започатковувала діяльність закладу впродовж перших десяти років. Уже в 1946 році відбувся перший випуск 88 лікарів.
З самого початку своєї діяльності в Чернівцях медичний інститут стає науково-методичним і лікувально-профілактичним центром Північної Буковини і разом з органами охорони здоров’я області виявляє постійну турботу про охорону материнства і дитинства, рекомендує та дбає про збільшення в лікувальних установах кількості ліжок для вагітних жінок та місць у дитячих яслах. Науковці інституту разом з місцевими органами охорони здоров’я ліквідували епідемії висипного (1944) та поворотного (1945) тифів, запобігли епідемії черевного тифу (1945), ліквідували високу захворюваність на венеричні хвороби (1944-1948), туберкульоз (1944-1958), ендемічний зоб (1946-1963), більш ніж у 15 разів зменшили дитячу смертність (1944-1968).
У другій половині 60-х років медичні працівники області зосереджують увагу на розширенні диспансерного обслуговування та на вдосконаленні медичної допомоги сільському населенню, розвитку спеціалізованої медичної допомоги. Велику роботу було приділено диспансерному обслуговуванню населення, вдосконаленню цієї роботи. Основними її ланками були: відбір і поступове розширення контингенту хворих, які підлягали диспансерному обслуговуванню населення, та організації нагляду, вдосконаленню цієї роботи. В межах району забезпечувалась медична допомога з 19 – 22 спеціальностей.
У 70-х роках органи охорони здоров’я області вдосконалювали спеціалізовану та вузькоспеціалізовану медичну допомогу, підвищували культуру обслуговування, дбали про розширення матеріально-технічної бази та її раціональне використання.
Для покращення та вдосконалення надання висококваліфікованої професійної допомоги дітям на базі нашого вузу було створено у 1975 році педіатричний факультет.
У 80-х роках органи охорони здоров’я продовжували працювати над підвищенням якості медичної допомоги міському та сільському населенню. З цією метою проводилося збільшення центральних районних лікарень, спеціалізація стаціонарної та амбулаторно-поліклінічної допомоги, створювалися виїзні консультації в сільських лікувальних амбулаторіях.
У роки незалежності педіатрична служба піднялась на вищі щаблі: це реформування галузі, покращення якості надання медичної допомоги як на первинному рівні так і кваліфікованої допомоги, це нові рівні діагностики, лікування дітей у клініках світу.
Студентами високо оцінено рівень надання лікувально-профілактичної допомоги дитячому населенню Буковини на всіх етапах розвитку педіатричної служби на Буковині та рівень підготовки нашим університетом кадрів для практичної медицини регіону на всіх етапах становлення педіатрії.
Матеріал підготувала: куратор 3-ї групи ІІІ курсу ІV медичного факультету, доцент кафедри Наталія Попелюк
