24 квітня на кафедрі клінічної імунології, алергології та ендокринології проведений круглий стіл зі студентами 4 та 6 курсів, присвячений Чорнобильській трагедії.
Важким колесом «прокотилась» Україною аварія на Чорнобильській атомній станції. Для України, для всіх, хто причетний до трагедії, життя поділено на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам у народі вже дано назву – два кольори часу.
Ту мирну весняну, українську ніч на берегах Прип’яті люди не забудуть ніколи. О 1 годині 24 хвилини 40 секунд, коли містечко атомників Чорнобиль, Прип’ять і вся Україна міцно спали безтурботним сном, раптом пролунав вибух і над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції велетенське полум’я несподівано розірвало нічну темряву.
14 грудня в Україні традиційно вшановують ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – людей, які ціною свого життя і здоров’я змогли приборкати страшну трагедію ХХ століття.
За круглим столом переглянути відео-презентацію «Мужність і біль Чорнобиля» про людей, які ціною власного здоров’я та життя ліквідували наслідки аварії на Чорнобильській станції. Хай залишиться у минулому і ніколи не повториться жах Чорнобильської катастрофи. А пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир і спокій.
26 квітня – є днем, пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.
Вплив радіації на щитоподібну залозу
Ще з часів винайдення атомних електростанцій для певних територій завжди існувала радіаційна небезпека. З початком війни рф проти України ця проблема різко загострилася через те, що наслідки ядерної атаки або аварії будуть надзвичайно масштабними та катастрофічними.
З початком повномасштабного наступу розпочалися буремні обговорення стосовно застосування йодної профілактики.
Давайте розглянемо з вами який вплив радіація має на щитоподібну залозу? Приймати йод чи ні? Якщо потрібно приймати, то в якій дозі і як тривало?
Функціонування щитоподібної залози.
Тиреоїдні гормони регулюють усі без винятку види обміну речовин та енергії в нашому організмі, а тому, беззаперечно, впливають на функцію всіх органів та систем в організмі людини. Найбільш вагомий вплив здійснюється на етапі інтенсивного обміну енергії та речовин у період від народження дитини до досягнення двох років.
Щитоподібна залоза (ЩЗ) має важливу функцію – вона виробляє гормони, необхідні для організму. Основними складовими для створення цих гормонів є атоми йоду. Крім нього, для цього процесу також потрібні амінокислоти та певні ферменти. Однак саме він, йод є основним компонентом у трийодтироніні (59%) та тироксині (65%).
Структура щитоподібної залози дозволяє їй ефективно реагувати на тиреотропний гормон та забезпечувати необхідну кількість йоду. Сам процес синтезу гормонів відбувається у фолікулах, які можна уявити собі як мішечки, що містять колоїдну речовину. Вони запасають йод, прекурсори (попередники майбутніх гормонів) та ферменти. Стінка кожного мішечка складається з тиреоцитів, які з одного боку повернуті до колоїдної речовини, а з іншого – до судин, що доставляють необхідні речовини для синтезу гормонів.
Чому після викиду радіації особливого захисту потребує саме щитоподібна залоза?
Для того, щоб виробляти гормони, які регулюють обмін речовин та енергії в організмі, нашій щитоподібній залозі потрібен йод. Поглинає вона його з кровотоку. Але щитоподібна залоза не здатна розрізнити радіоактивний йод від стабільного, тому поглинає все, що є в крові. Тут слід зауважити, що у немовлят та дітей щитоподібна залоза є однією з найбільш чутливих органів тіла до радіації.
Йод називають есенціальним мікроелементом, адже без нього синтез тиреоїдних гормонів неможливий, а відтак, і функціонування різних органів і систем. В нормі в тілі дорослої людини повинно бути 15-20 мг йоду
Міжнародні експерти вже давно прорахували, скільки саме йоду має надходити з продуктами харчування в організм щодня. Це мізерна кількість, що становить лише кілька мікрограмів. Якщо порахувати усю кількість йоду, який у нормі потрібен нашому організму протягом життя для побудови тиреоїдних гормонів, то вийде дуже невелика кількість атомів, які забезпечують гормоногенез. З огляду на перерахунок на кілограм маси тіла, у ранньому дитинстві людині потрібно 90 мкг йоду щодоби, дорослим – приблизно 150 мкг, тільки під час вагітності та періоду лактації людина потребує більше – 250 мкг на добу
У структурі йододефіцитних захворювань також наявні ризики і для певних вікових когорт населення: для новонароджених – неонатальний гіпотиреоз, для дітей і підлітків – порушення розумового та фізичного розвитку, для дорослих та осіб будь-якого віку – зоб, гіпотиреоз, порушення когнітивної функції, підвищення чутливості ЩЗ до радіації, яка виникає внаслідок активації інтратиреоїдного захоплення йоду в умовах недостатнього його надходження з продуктами харчування
Наслідки опромінення щитоподібної залози
Зоб є найпоширенішим наслідком дефіциту йоду. На початкових стадіях його розвиток можна розглядати як компенсаторну реакцію, спрямовану на збільшення захоплення йоду для синтезу тиреоїдних гормонів. При цьому відбуваються процеси гіперплазії та гіпертрофії, збільшується кровообіг, активізуються ферментативні системи, які відповідають за інтратиреоїдне захоплення йоду, формується колоїдний зоб.
При умові збільшення надходження за рахунок додавання у раціон йодованої солі або проведення саплементації препаратами калію йодиду із фізіологічним вмістом йоду процес формування зобу є зворотнім, і об’єм ЩЗ може нормалізуватися. . Однак при відсутності йодної профілактики і не вирішенні дефіциту йоду, у разі техногенної катастрофи з викидом радіоактивних ізотопів йоду, щитоподібна залоза, яка знаходиться в умовах дефіциту йоду, починає активно захоплювати ці ізотопи для синтезу тиреоїдних гормонів. Серед населення за таких умов буде зростати частота тиреоїдної патології, адже радіація є однією з причин формування зобу та злоякісних новоутворень ЩЗ. Саме зростання кількості випадків тиреоїдного раку у віддаленій перспективі із піком через 7-10 років було головним соматичним наслідком ураження населення, у тому числі дітей, після катастрофи на Чорнобильській АЕС.
На цих знаннях базуються рекомендації щодо використання препаратів калію йодиду для профілактики радіаційного впливу на щитоподібну залозу. Прийом йоду у такій формі дозволяє конкурувати з радіоактивними ізотопами і зменшити їх використання для синтезу тиреоїдних гормонів.
Для застосування під час техногенних катастроф зазвичай рекомендується прийом високих доз йоду (65-130-250 мг), що значно перевищують фізіологічні потреби. Однак це може призводити до певних ризиків для організму. Серед побічних ефектів першим виявляється ефект Джода – Базедова, або йод-індукований тиреотоксикоз, а також може виникати гіпотиреоз. Після прийому великих доз йоду часто спостерігаються порушення серцевого ритму, підвищення тиску, токсичні ураження шлунково-кишкового тракту, клінічні прояви отруєння йодом та алергічні реакції. Крім того, існують протипоказання до використання великих доз йоду, такі як вузловий або багатовузловий зоб, хвороба Грейвса, аутоімунний тиреоїдит, герпетиформний дерматит, гіпокомплементарний васкуліт, підвищена чутливість до йоду, артеріальна гіпертензія та захворювання серцево-судинної системи.
Окрім того, є значні обмеження в застосуванні цих препаратів для профілактики радіаційного ураження. Прийом великих доз йоду дозволений лише одноразово, безпосередньо після радіоактивного викиду або, в разі прогнозованої ситуації, – максимум за 4 години до викиду. Повторний прийом не рекомендується.
Доцент кафедри клінічної імунології,
алергології та ендокринології Лариса Павлович
