Імунітет – здатність організму захищати власну цілісність і біологічну індивідуальність.
Важливість імунної системи для організму не викликає сумнівів. Під впливом багатьох факторів як внутрішнього, так і зовнішнього навколишнього середовища, фізичної та розумової активності стан імунної системи може змінюватися.
Тому до Всесвітнього дня імунітету к.мед.н., доцентом кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ Марчук Юлією Федорівною разом зі студентами 4 групи 5 курсу медичного факультету № 4 (спеціальність «Педіатрія») було проведено санітарно-просвітницьку акцію, метою якої було ознайомити громадськість про вплив фізичної активності на імунну систему, особливості загартовування та методиці тренувань при застудних захворюваннях.
Вплив фізичної активності на імунну систему
Імунітет – несприйнятливість організму до збудників захворювань та чужорідних речовин. Інакше кажучи, це спосіб захисту внутрішнього середовища організму від живих тіл і речовин, які несуть на собі ознаки генетично чужорідної інформації. Саме імунна система разом із нервовою та ендокринною об’єднують численні клітини та тканини в єдиний організм, підтримують складну цілісну індивідуальність у середовищі, що постійно змінюється, сприяють зародженню життя і його збереженню, стримують старість і згасають лише тоді, коли вичерпано всі резерви організму.
Рівень фізичної активності впливає на активність імунної системи. При гіподинамії знижується у 5-8 разів рівень її показників, особливо фагоцитарна активність лейкоцитів, бактерицидна і лізоцимна активність крові. Причинами цього є сповільнення кровообігу та менше енергетичне забезпечення усіх клітин, як слизових оболонок та шкіри, що виконують функцію бар’єра для збудників захворювань, так і імунної системи, що захоплюють та знищують мікроорганізми та шкідливі речовини.
Проте слід пам’ятати, що надмірне тренування, перевантаження знижують стійкість організму, тому що вичерпуються енергетичні резерви та функціональні можливості забезпечення їхнього швидкого відновлення.
Систематичні заняття фізкультурою й спортом покращують умови для створення гуморальних та клітинних факторів імунітету, підвищують рівень функціонального стану Т- і В-систем лімфоцитів та синтез антитіл. Наприклад, під час спалаху грипу у спортсменів захворювання реєструється у 11% випадків, а у нетренованих людей – до 80%.
Фізичні вправи як засіб загартовування
Загартовування – це система тренування вироблених протягом еволюції механізмів пристосування до добових, сезонних, періодичних або раптових змін температури, освітлення, магнітного поля, інших природних факторів. Завдяки цим механізмам зміни зовнішнього середовища не викликають у людини таких суттєвих відхилень фізіологічних процесів, які б могли завершитись захворюванням.
У тілі людини розрізняють температуру теплового ядра, що є постійною, та температуру оболонки тіла, яка може коливатись у широких межах. Стабільна температура ядра необхідна для постійного перебігу основних фізіологічних процесів у життєво важливих частинах організму. Вона забезпечується фізичними й хімічними механізмами терморегуляції.
Фізичні вправи, як правило, супроводжуються дією на організм природних факторів середовища – сонця, повітря і води. Це основні фактори загартування. Під впливом фізичних вправ удосконалюються механізми терморегуляції. Між рівнем розвитку аеробних можливостей організму й резистентністю та витривалістю при фізичному тренуванні існує пряма залежність.
Таким чином, систематичне виконання фізичних вправ забезпечує розвиток перехресної адаптації, тому що збільшується кількість мітохондрій, енергетичних резервів організму, підвищується реактивність імунної системи, стійкість слизових оболонок та шкіри до зміни температури навколишнього середовища. Усе це зменшує кількість простудних захворювань.
Яким би не був вік людини, рухливість для неї завжди є корисною, тоді як бездіяльність та нерухомість шкідливі та небезпечні. Рух – обов’язкова умова нормальної життєдіяльності організму людини.
Відомі афоризми “рух – це життя”, “рух – це застава здоров’я”, “Рух може часто замінити різні ліки, але ні одні ліки не заміняють рух” відображають незаперечне значення рухливості для розвитку та підтримки необхідних можливостей організму кожної людини.
Тренування при симптомах застуди
Дослідження довели, що помірні фізичні навантаження можуть допомогти організму впоратися із застудою та ГРВІ. Якщо немає кашлю і температури, то низько інтенсивні тренування допустимі. Наприклад, 2 підходи по 12 повторень з незначними зусиллями або півгодини на велотренажері в спокійному темпі.
Якщо у вас не ГРВІ або застуда, а грип, тим більше, з підвищеною температурою, тренування суворо протипоказані. В іншому випадку ви отримаєте ще більше ослаблення імунітету, ускладнення, величезне навантаження на кровоносну систему і серце.
Існують загальнодоступні методи і правила, які допоможуть підштовхнути роботу імунної системи і уникнути проблем.
Давайте можливість організму відновити пошкоджені м’язові клітини. Якщо відчуваєте млявість і хворобливість у м’язах після минулого тренування, відпочиньте зайвий день.
Приймайте амінокислоти, особливо глютамін.
При дефіциті глютаміну в організмі стомленого спортсмена з’являється ризик виникнення синдрому перетренування. У марафонців цей дефіцит спостерігається навіть через кілька тижнів після змагань. Прийом 5-10 гглютаміну в порошку може вирішити проблему.
Пийте екстракт елеутерококу і вітаміни.
Елеутерокок надає тонізуючу дію на організм і чудово стимулює імунну систему. Приймати екстракт потрібно за 5-10 хвилин до початку тренування або з ранку, за півгодини до сніданку. 30-40 крапель цілком достатньо. Антиокислювачі – вітаміни А, С і Е – також підсилюють імунітет.
Допомагаючи імунній системі і уникаючи перетренування, ви підвищуєте здатність організму опиратися інфекціям і хворобам, швидше відновлюєтеся після тренувань, стаєте активніше, витривалішими і здоровіше.
Матеріал підготувала : к.мед.н., доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології Марчук Юлія Федорівна
