З нагоди Дня ураїнської писемності та мови студенти 8 групи 2 курсу стоматологічного факультету (куратор Аліса Жуковська) та студенти 3 групи 1 курсу стоматологічного факультету (куратор Аліна Заволович) взяли участь в просвітницькому тематичному заході присвяченому сучасним проблемам чистоти і грамотності української мови.
Співробітники Бібліотеки БДМУ зробили невеликий екскурс в історію нашої мови, допомогли присутнім більше дізнатися про її початки, формування та творення.
Під час вікторини студенти мали змогу перевірити свої знання нормативних українських слів відповідників найбільш вживаним русизмам, а також подискутувати на актуальні питання «Чому необхідно розмовляти «правильною» мовою?» та «Чи має право суржик на існування?». Найбільш активні студенти були нагороджені заохочувальними призами.
«Мовний суржик»
Суржиком здавна в Україні називали мішанину зерна – жита, пшениці, ячменю, вівса, а також борошно з такого зерна (тобто не першосортне зерно та низького сорту борошно). Сьогодні словом суржик прийнято називати мову, в якій штучно об’єднані без дотримання літературних норм елементи різних мов.
Часто причиною появи суржика називають двомовність. Проте, коли людина використовує у своєму мовленні слова та словосполучення іншої мови, не руйнуючи при цьому граматичної основи, фонетичних особливостей рідної, то такий процес є природним і не викликає заперечень.
Але, коли людина відмінює слова однієї мови за правилами іншої, будує словосполучення та речення всупереч моделям рідної мови, вживає слова в нехарактерній для української мови граматичній формі, вона автоматично стає носієм суржика.
Спілкування суржиком значно спотворює інформацію, оскільки мовець у цьому випадку може вживати слово в лише йому відомому значенні та ще й у формі, яка не відповідає загальноприйнятим граматичним нормам. Отож, порозумінню суржик не сприяє.
Інфрмацію підготувала: Аліса Жуковська, науковий співробітник Історико-медичного музею
