ВАРТО ЗНАТИ. Кожний рік з приходом весни ми тішимося сонцю, теплу, появі зелені, цвіту дерев, кущів, квітів. Та не для всіх прихід весни є таким радісним. Швидше навпаки, адже наростає ймовірність виникнення алергічних захворювань. Алергія – глобальна медико-соціальна проблема. Поширеність її у всьому світі росте з кожним роком і приблизно кожні 10 років подвоюється.
Алергічні реакції можуть виявлятися на якійсь одній частині тіла або у вигляді певного симптому, як от тривалий нежить, чхання, висипи на шкірі, температура тощо. Такі реакції часто називають атопією чи атопічним синдромом – алергічною гіперчутливістю, що вражає ті частини тіла, які безпосередньо не контактують з алергенами.
Загрозливою залишається ситуація із захворюваністю дітей. Приблизно кожна четверта-пята дитина страждає від алергічних проявів. Причому в групу підвищеної ризику потрапляють діти, в сім’ях яких вже були зафіксовані випадки алергії. Так, якщо алергією страждає один з батьків, то ризик її розвитку у дитини досягає 37 %, якщо хворіють обидвоє, то вірогідність спадкоємства алергії зростає до 62 %.До поширених збудників алергії відносять пилок, цвіль, пилових кліщів, укуси комах, бактерії, віруси, деякі продукти харчування, рослини, медикаменти та навіть зміни умов навколишнього середовища – наприклад, надзвичайно високі чи низькі температури.
Алергія – це один із проявів гіперчутливості людського організму. Найбільш поширені алергічні реакції – риніт, астма, екзема, контактні дерматити, кропив’янка, харчова алергія та реакція на укуси комах.
Астма – це алергія з повільним перебігом, на яку страждають приблизно 300 мільйонів людей на усій планеті – майже 7% населення. Її можуть викликати пилок, пил, пилові кліщі, шерсть тварин чи пір’я, а також респіраторні інфекції (кашель. Застуда, бронхіт), тютюновий дим та інші забрудники повітря, деякі продукти чи ліки.
Загальні симптоми астми включають нічний кашель, частий відхаркувальний кашель, задишку, відчуття стискування у грудях, утруднення дихання, свист чи інші звуки під час вдихів та видихів. Наявність одного або кількох з цих ознак залежить від стадії розвитку захворювання.
Профілактичні заходи для зменшення проявів симптомів алергії чи астми:
одягайте маску, коли косите траву, займаєтесь садівництвом або прибираєте у будинку;
користуйтеся на вулиці сонцезахисними окулярами;
після повернення додому прийміть душ, промийте ніс та очі.
намагайтеся не виходити на вулицю, коли у повітрі висока концентрація пилку, особливо вранці та у вітряні дні;
не відчиняйте вікна, коли у повітрі багато пилку, тобто у період цвітіння рослин;
позбудьтеся будь-яких кімнатних рослин, які можуть бути джерелом пилку, цвілі та пилу;
якщо маєте можливість, не впускайте у житлове приміщення домашніх тварин, щоб в оселю не потрапили шерсть та хутро;
регулярно змінюйте постільну білизну: подушки, ковдри та одяг варто час від часу провітрювати та чистити, щоб у них не накопичувалися алергени, а білизну краще прати у гарячій воді;
вибирайте постільну білизну із бавовни або синтетичних тканин, але ні в якому разі не з шерсті чи з вовни;
зберігайте матраци, подушки та ковдри у поліетиленових пакетах;
намагайтеся уникати вдома килимів та м’яких меблів;
використовуйте фільтри для осушувача повітря та регулярно їх міняйте;
зведіть до мінімуму використання речовин, які забруднюють повітря у будинку: парфумованих продуктів, мила із сильним запахом, освіжувачів повітря, пом’якшувачів тканин, паперових рушників, шампунів, гелів для волосся, спреїв, кремів, дезодорантів, ароматизованих свічок тощо;
уважно читайте етикетки, коли купуєте їжу, що містить, наприклад, арахіс та подібні інгредієнти, молоко і молочні продукти тощо, оскільки вони можуть викликати алергію;
без крайньої необхідності не вживайте аспірин, пеніцилін та інші медикаменти.
якщо ви не знаєте на що у вас алергія, слід обов’язково пройти алерготести (нашкірні, або з крові.). На сьогодні найефективніше лікування можна здійснити тільки після проведених алерготестів.
Бронхіальна астма – це хронічне захворювання, яке може спричинити багато неприємностей. Але при цьому більшість людей, страждаючих бронхіальною астмою, знають, що у наш час є всі необхідні знання і медикаменти для того, щоб запобігти нападам астми. Саме на профілактиці базується лікування всіх алергічних захворювань.
Що ж таке бронхіальна астма?
Основною ознакою бронхіальної астми є напади задухи з утрудненим видихом через підвищену рухову активність бронхів, яка є реакцією організму на дію різних зовнішніх і внутрішніх подразників.
Причини виникнення бронхіальної астми
Бронхіальна астма може проявити себе на фоні природженої алергії (атопії) до яких-небудь речовин – це атопічна форма бронхіальної астми. У таких людей алергічні прояви починаються з народження і спочатку протікають у вигляді атопічного дерматиту (ексудативного діатезу). З віком дерматит може пройти (але може і залишитися), але починаються напади бронхіальної астми.
Може бути і інша форма бронхіальної астми – інфекційно-алергічна, яка формується і загострюється у зв’язку з бактерійними і вірусними інфекціями у людей, що не мають атопій.
До сприяючих чинників бронхіальної астми відносять ендокринні порушення, холодний сирий клімат і погана екологія.
Як починається бронхіальна астма (передастма)
За деякий час до того, як людина захворює бронхіальною астмою, у неї можуть з’явитися передвісники захворювання. Найчастіше такі передвісники з’являються після перенесеного респіраторного вірусного захворювання або загострення хронічного бронхіту.
Вночі або вранці може з’явитися алергічна нежить і нападоподібний кашель який не полегшується прийомом протикашельних лікарських засобів. Деколи кашель залишається після хронічного бронхіту або вірусної інфекції. Обстеження може виявити в цей період наростання потужності видиху, що свідчить про прихований спазм бронхів.
Напад бронхіальної астми
Напади задухи при бронхіальній астмі – це неадекватна реакція організму на різні подразники. Організм реагує спазмом бронхів, набряком їх слизистої оболонки і підвищеною секрецією слизу, внаслідок чого бронхи закупорюються і розвивається напад задухи.
Напад бронхіальної астми найчастіше починається раптово. Але інколи спочатку може з’явитися заложеність носа, шкірне свербіння, утруднене дихання, бажання відкашлятися. Потім починається сухий кашель, який сприяє наростанню задишки. Якщо прийняти сидяче положення, то це полегшує стан, оскільки допомагає включити в роботу допоміжні дихальні м’язи. Грудна клітка розширюється, видих подовжується, хрипи в легенях чутні на відстані. Напад може відбуватися від кількох хвилин до годин і завершується появою кашлю і виділенням невеликої кількості мокроти.
При важкому перебігу бронхіальної астми напади носять постійний характер. Цей стан називається астматичним статусом.
Ускладнення бронхіальної астми
Якщо бронхіальна астма протікає тривалий час і супроводжується частими нападами, то може настати стійке розширення легеневих мішечків (альвеол) – це емфізема легенів. До інших ускладнень відносяться хронічний бронхіт (запалення бронхів при інфекції), пневмосклероз (порушення функції легенів внаслідок розростання сполучної тканини у них), легенево-сердечна недостатність (діяльність серця порушується через застій крові в легенях).
Що потрібно робити при нападі бронхіальної астми
Невідкладна допомога при нападі задухи зазвичай здійснюється хворим або його родичами по призначеннях лікаря. При перших ознаках задухи необхідно зробити інгаляцію, що знімає бронхоспазм, з дозованого ручного інгалятора (1-2 дози салбутамола, беротека та ін.). Препарат для інгаляцій підбирається індивідуально – все залежить від загального стану хворого. Якщо напад не знімається, потрібно викликати швидку допомогу, інакше напад перейде в астматичний статус, який знімається набагато важче і лише в лікарні.
Лікування, направлене на запобігання нападам бронхіальної астми
Таке лікування має бути направлене на припинення контакту з алергенами і зняттям алергії по відношенню до окремих алергенів. Для цього проводиться специфічна імунотерапія (підшкірне введення екстрактів алергенів в поступово наростаючих дозах).
Крім того, для запобігання нападам проводиться загальнозміцнююче лікування, лікування бронхолітиками (ліки, що знімають бронхоспазми), протизапальне лікування (за наявності запальних явищ в легенях або в бронхах), курси фізіолікування, лікувальної фізкультури. Прекрасною профілактикою є і санаторно-курортне лікування.
Матеріал підготувала: Наталія Каспрук, доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології
