В Україні склалася особливо небезпечна ситуація щодо активного поширення тютюнопаління. В країні палить близько 11,5 млн. жителів, з них – 9,1 млн. чоловіки (60%) та 2,5 млн. жінки (11,2%). Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років є постійними курцями. Більш, як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років.
Необхідно пам’ятати, що фізичну залежність від нікотину можна подолати за декілька тижнів, але значно більше часу необхідно для відновлення організму. Так, очищення легень від смол триває біля 3-х років, відновлення серцевої діяльності 5 років, а мозок може вимагати нікотину біля 15 років. Для тих, хто бажає кинути палити, головним є бажання та віра в себе.
Основними причинами смертей, пов’язаних із тютюнопалінням, є серцево-судинні захворювання (47%), захворювання органів дихання (19%), рак легень (16%), інші онкологічні захворювання (9%). Близко 70%, пов’язаних із тютюном смертей сталися з людьми віком від 35 до 69 років, а це означає, що кожен померлий у цій віковій групі втратив у середньому 19 років життя. смертельна доза нікотину для людини – 50-100 міліграм.
Тютюнопаління відноситься до одного із основних факторів ризику розвитку ішемічної хвороби серця і займає друге місце після атеросклерозу. Останні наукові дослідження дають підстави стверджувати, що ризик розвитку наркотичної залежності у майбутніх дітей значно збільшується, якщо вагітна жінка палить.
Не менш небезпечним є пасивне куріння, особливо для дітей та молоді. Воно спричиняє численні бронхіти, пневмонії, астми, серцево-судинні та неврологічні ускладнення.
Лікування нікотинової залежності вважається однією з найгостріших проблем сучасної цивілізації.
Поряд з наркотичною та алкогольною, тютюнова залежність відноситься до психічних розладів та розладів поведінки, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин. Впливаючи на центри задоволення мозку, нікотин викликає відчуття задоволення та покращення настрою. В результаті закріплюється ефект “позитивної” дії та формується бажання його повторити. Приблизно через 2 години після поступлення в організм кількість нікотину зменшується вдвічі та виникає потреба в новій порції. У людини, що палить, формується “синдром відміни”, який супроводжується нездоланним бажанням палити, роздратованістю, депресією.
Способи відмови від паління:
Основним та найпростішим способом позбавлення нікотинової залежності є просто відмова від паління. Але цей спосіб є найважчим, так як для цього необхідна велика сила волі. Особливо це стосується людей, які вживають тютюн упродовж тривалого часу. Зустрічаються два методи самостійної відмови від паління: різка відмова, або поступове зменшення кількості цигарок протягом доби. Відмова від паління в перші дні може супроводжуватись виникненням важких симптомів відміни, аж до стану, що нагадує наркотичну “ломку”. Вона також може призвести до збільшення маси тіла, особливо у жінок. Потяг до паління (часто сугубо до механічного процесу та відчуття подразнення дихальних шляхів, що виникає при затяжці ) може зберігатись протягом тривалого часу: аж до року після відмови.
Одним з немедикаментозних шляхів боротьби з палінням є робота з психологом, спеціалістом в області хімічної залежності. При цьому важливе значення має не тільки стійка мотивація пацієнта, але і психологічна підтримка з боку оточуючих( сім’ї,друзів).
При медикаментозному лікуванні нікотинової залежності використовують різні препарати, які містять нікотин; антидепресанти, блокатори нікотинових рецепторів. Нікотиновмісні препарати зараз випускаються у формі пластирів, жувальних гумок, таблеток. Дія таких препаратів полягає в тому, що залежний відвикає від нікотину на психологічному та фізіологічному рівні, так як “нікотинове голодування”, викликане утриманням від паління, задовольняється з їх допомогою. Незважаючи на те, що ці препарати можна отримати в аптеці без рецепту, перед їх використанням обов’язково порадьтесь з лікарем, який зможе правильно підібрати дозу та попередити виникнення ряду побічних ефектів. Ці препарати небажано приймати пацієнтам після інсульту, інфаркту міокарда, аритміях, високому артеріальному тиску, дітям до 18 років, а хворим на цукровий діабет при їх застосуванні необхідна корекція дози цукрознижуючих препаратів.
Коли відмова від нікотину стає для пацієнта практично неможливою, може бути використане комплексне лікування в спеціалізованому медичному закладі. Цей метод лікування включає в себе застосування замісної терапії (використання спеціальних препаратів, що містять нікотин), психотерапевтичне лікування та цілу систему різноманітних тренінгів.
Поради тим, хто хоче кинути палити
Кинути палити досить непросто. Щоб зменшити або уникнути різноманітних небажаних ефектів можна дотримуватись деяких порад:
додавайте в меню продукти, які містять нікотинову кислоту: картоплю, горох, бобові, яйця, хліб, арахіс;
виключіть з ужитку гостре, солене, алкоголь, каву – ці продукти провокують бажання палити. Менше вживайте солодкого та мучного, більше – фруктів і овочів. Якщо збільшується вага, не варто сідати на дієту, так як організм і без того знаходиться в стані стресу;
при сильному бажанні запалити пожуйте кусочок кореню аіру або прополощіть рот трав’яним настоєм. Для приготування настою змішайте 1 ч.л подрібненого кореня аіру та 2 ч.л. м’яти перцевої, висипте суміш у термос та залийте однією склянкою окропу. Настоюйте одну годину, потім процідіть;
пийте більше води, особливо коли хочеться палити. Вода прискорить виведення нікотину з організму. Вживайте молоко;
для зниження неприємних симптомів та полегшення відвикання від паління приготуйте настій трав. Візьміть в рівних порціях квітки ромашки лікарської, м’яти перцевої, плодів тмину та фенхелю, подрібненого кореня валер’яни лікарської, перемішайте.1 ст. л збору 500 мл окропу, настоюйте 2-3 години в термосі. Вживайте по 1 склянці трав’яного настою з 1 ч.л. меду 2 рази на добу за годину до прийому їжі;
зменшує тягу до паління відвар вівса. 1 ст. л вівса слід залити ввечері 2 склянками води, зранку довести до кипіння та варити на слабкому вогні 10 хвилин, потім настояти 45 хвилин. Процідити та пити як чай;
займайтеся спортом, плаванням, релаксуючою практикою: йогою, психотерапією, масажем, голковколюванням;
уникайте місць де палять. Приберіть цигарки, запальнички, попільнички – все, що нагадує про паління.
Матеріал підготувала: Ольга Квасницька, доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб
