ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА. Щорічно, 17 листопада Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) відзначає День боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).
На сьогоднішній день ХОЗЛ залишається однією з провідних проблем охорони здоров’я. В медико-соціальному та економічному плані воно являється однією із основних причин захворюваності та смертності у всьому світі. Люди страждають від цього захворювання роками та передчасно вмирають від ХОЗЛ чи його ускладнень. У всьому світі спостерігається прискорений ріст поширеності ХОЗЛ внаслідок тривалої дії факторів ризику та старіння населення.
Статистика
Згідно з останніми даними ВООЗ, на сьогодні близько 210 млн. осіб є хворими на ХОЗЛ, а щороку ХОЗЛ вбиває більш ніж 2,75 мільйонів людей. ХОЗЛ страждає від 8 до 22 % дорослих у віці 40 років та старші. Серед всіх хворих ХОЗЛ тільки у половини встановлений діагноз.
Доля ХОЗЛ в структурі провідних причин смерті постійно зростає. Так, в 1990 році ХОЗЛ було на 6-му місці серед причин смерті, зараз займає 4-ту позицію, а в 2030 році, за даними останніх прогнозів, буде займати 3-тє провідне місце серед причин смерті у світі.
В Європейському союзі прямі витрати на хвороби органів дихання складають більше 6% від усього бюджету на охорону здоров’я, серед них на долю ХОЗЛ приходиться 56 % (38,6 млрд євро). В США прямі затрати на ХОЗЛ складають 29,5 млрд доларів та непрямі – 20,4 млрд доларів. Головні затрати пішли на лікування загострень, зокрема на госпіталізацію та кисневу терапію в амбулаторних умовах, вартість яких різко зростала в міру підсилення тяжкості ХОЗЛ.
За статистичними даними в 1990 році ХОЗЛ займало 12 місце по соціальним втратам – на нього приходилось 2,1 % всіх втрат; за прогнозами, до 2030 року по цьому показнику ХОЗЛ переміститься на 7 позицію.
До 2009 року в рубрику статистичної звітності в Україні не було окремо винесено ХОЗЛ як самостійну нозологічну одиницю, дані офіційної статистики приводилися по хронічному бронхіту. Виділення ХОЗЛ в окрему графу статистичної звітності уже сьогодні дало відчутний результат.
Поширеність ХОЗЛ в останні роки зросла, що свідчить про покращення виявлення захворювання. Це пов’язано з підсиленням діагностичної бази, підвищенням освіченості лікарів з проблеми ХОЗЛ, і таке зростання виявлення і вказує на гіподіагностику цього захворювання в нашій країні.
Проблема гіподіагностики ХОЗЛ характерна для всього світу
Проблема гіподіагностики ХОЗЛ характерна для всього світу, особливо на ранніх стадіях, коли ХОЗЛ ще не проявляється клінічно і його можна виявити при проведенні скринінгових досліджень (за допомогою спірометрії).
ХОЗЛ – захворювання, яке можна попередити та лікувати, що характеризується персистуючим обмеженням прохідності дихальних шляхів, яке зазвичай прогресує та асоціюється із підвищеною хронічною запальною відповіддю дихальних шляхів та легень на шкідливі частки та гази. Загострення та супутні захворювання ще більше погіршують загальну тяжкість у окремих хворих.
Тютюнопаління залишається головним фактором ризику розвитку ХОЗЛ, хоча дані епідеміологічних досліджень свідчать про те, що хронічне обмеження дихальних шляхів розвивається і у тих, хто не палить. На жаль, за рівнем поширення тютюнопаління Україна посідає сьоме місце з кінця серед 132 країн світу. У нас палять 67% чоловіків і 20% жінок.
Окрім цього, на розвиток ХОЗЛ значно впливають забруднене повітря, шкідливі умови праці, тривале вдихання диму, пилу та хімічних сполук, а також часті інфекції легенів у дитячому віці.
Також одним із важливих факторів стрімкого збільшення кількості людей з діагнозом ХОЗЛ спеціалісти називають недостатню інформованість людей про захворювання та його симптоми. Перебіг ХОЗЛ починається з фази відсутності симптомів, під час якої функція легень погіршується.
Спеціалісти охорони здоров’я рекомендують звертатися до лікаря у випадку появи задишки при ходьбі по сходах, чи нахилених поверхнях, кашлі та хронічному виділенні харкотиння в людей старших 40 років, які палять.
Негативний вплив на якість життя та загальний стан пацієнта створюють симптоми, вираженість яких не завжди чітко корелює з ступенем вентиляційних порушень, а також загострення захворювання. Тому міжнародний узгоджувальний документ GOLD-2011 пропонує оцінювати тяжість ХОЗЛ комплексно, ґрунтуючись в першу чергу на вираженість симптомів, ризиках несприятливих подій, що залежать від вираженості бронхообструкції, частоті загострень в анамнезі, наявності супутніх захворювань.
В GOLD та вітчизняних наказах МОЗ України щодо ХОЗЛ оптимальною має бути стратегія якомога раннього виявлення захворювання на початкових стадіях, відмови від тютюнопаління, раннього призначення постійної базисної фармакотерапії, своєчасного, раціонального лікування загострень, що сповільнює та упереджує розвиток життєво небезпечних ускладнень, стрімкого падіння якості життя хворих.
Лікарі не можуть вилікувати ХОЗЛ, але вони можуть допомогти вчасно виявити хворобу, зменшити її симптоми і загальмувати процес пошкодження легень, значно покращити якість і тривалість життя пацієнта.
Матеріал підготувала: Галина Шумко, асистент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб
