ФАХІВЕЦЬ БДМУ КОНСУЛЬТУЄ. Схоже, що аби бути здоровим, нині недостатньо лише займатися спортом, правильно харчуватися і зміцнювати імунітет. Необхідно ще й активно тренувати “м’язи душі”, чи то пак навчитися розуміти себе, виробити психологічні механізми захисту, адже 80% хвороб сьогодні мають психосоматичну природу, тобто викликані не так фізичними чинниками, як душевним дискомфортом.
Якщо раніше люди були ближчими до природи і мали генетичні захисні механізми, що оберігали від захворювань, то нині вони позбавлені такого захисту, і мусять бути не лише фізично розвинутими, а й психічно стійкими. Це означає, що необхідно навчитися справлятися із величезним потоком інформації, котрий сьогодні накриває людей, як лавина, відмежовуватися від другорядних проблем, створювати для себе психологічно комфортні умови.
Якщо не зробити цього, то внутрішня дисгармонія перейде у цілком реальне соматичне захворювання, бо емоційний стан неабияк впливає на фізичне здоров’я. І справді, часто трапляється, що хворий і призначення лікаря сумлінно виконує, і спосіб життя кардинально міняє, але хвороба не відступає. Отже, необхідно розпочати ще й душевну терапію, розібратися у собі, виявити причину дискомфорту.
Тож як емоції можуть впливати на тіло.
Ішемічна хвороба серця – результат невпевненості у собі та неможливості адекватно відреагувати на події, щось змінити, відстояти свої принципи і переконання, або навпаки завищена самооцінка, і тоді людина набирає на себе занадто багато обов’язків. Звідси – постійне хвилювання, напруга, стрес. Виділяється адреналін, судини спазмуються, що і призводить до ішемії. Тому для досягнення тривалої і стійкої ремісії при ішемічній хворобі серця необхідно проводити комплексне лікування – кардіологічне та психотерапевтичне.
Частий головний біль – наслідок неусвідомленого страху. Дуже часто соматичні захворювання спричиняють страхи комунікації із друзями, рідними, колегами на роботі. Сильними є також страх та невпевненість у собі, своєму майбутньому, що можуть бути пов’язані і з нестабільною ситуацією у державі. Вони провокують постійне напруження, тривогу, а це негативно відображається на соматичному здоров’ї.
Захворювання нирок, видільної системи – на них часто страждають люди, котрі не вміють прощати образи, висловлювати невдоволення.
Алкоголізм – може виникнути у тих, кого турбує відчуття власної нікчемності, непотрібності. Зазвичай це добродушні щирі люди, котрі прагнуть справедливості, однак не вміють адекватно адаптуватися до реальності.
Ангіна та інші хвороби горла – якщо в людини часто проблеми з горлом, отже розхитано місток між розумом та емоціями. Вона часто не вміє виражати свої переживання, незадоволення, гнів, бажання і прагнення.
Артрит і хвороби суглобів – страждає опорно-руховий апарат, а отже впевненість у собі, відчуття підтримки оточення та власної внутрішньої сили, за які він відповідає. Проблеми із суглобами можуть спіткати також тих, хто сумлінно працює, однак його не цінують, не помічають на роботі, або ж людей, що зробили блискучу кар’єру, проте близькі цього не цінують, не вважають досягнення важливими.
Алергія – хвороба тих, хто не вміє казати “ні”, та надто відповідальних людей, котрі часто роблять, те, що потрібно, а не те, чого хочуть чи вважають правильним. У “групі ризику” також особи, котрі прагнуть усім догодити, а тому не дозволяють собі проявляти негативні емоції, намагаються не злитися, не висловлювати своє невдоволення чи агресивно відстоювати власне бачення того чи іншого питання. Алергія у дітей – бунт організму проти численних батьківських заборон, нав’язування своїх цінностей.
Бронхіт та респіраторні захворювання – також пов’язані із невмінням виражати емоції та накопиченням неусвідомленого страху. Результат нервозної атмосфери у сім’ї, постійних криків і суперечок.
Отит – якщо організм виводить з ладу вуха, отже їм доводиться чути забагато неприємного, або ж надходить велика кількість інформації, яку мозок відмовляється сприймати.
Хвороби очей – багато брехні навколо, люди не хочуть бачити цього, але стають заручниками обставин. При цьому астигматизм свідчить про неприйняття власного “я”, страх побачити себе у правдивому світлі; короткозорість – страх майбутнього; далекозорість – людину мучить відчуття, що вона не від світу цього; глаукома – вперте небажання пробачити, тиснуть застарілі образи.
Грип – реакція на негативний настрій оточення, страх, віра у статистику. Наслідок нерозуміння того, що відбувається у суспільстві, та пов’язаних із цим переживань.
Хвороби шлунка – гастрит, печія, виразка шлунка чи дванадцятипалої кишки – свідчення того, що часто доводиться мати справу із неприємними людьми та ковтати образи.
Жіночі хвороби – можуть турбувати через образи на партнерів-чоловіків, незадоволення сексуальним життям, коли жінка не почувається потрібною, реалізованою особистістю, а лише “додатком” до чоловіка.
Хвороби зубів – невміння відстоювати свої права, тривала нерішучість, нездатність розпізнавати ідеї для їхнього подальшого аналізу і прийняття рішень.
Нежить – прохання про допомогу, внутрішній плач.
Облисіння – страх і напруга, прагнення все контролювати, недовіра до життя.
Ожиріння – від невміння відслідковувати і реалізовувати ті емоції, які відчуваємо.
Хвороби спини – від надміру проблем і відповідальності. Нижня частина спини страждає від страху через гроші, відсутності фінансової підтримки, середня – від почуття провини, коли увага прикута до всього того, що у минулому, верхня – через відсутність моральної підтримки, відчуття, що тебе не люблять.
Необхідно знайти спосіб емоційної “підзарядки”
Психосоматичні захворювання виникають через неправильно пережиті емоції, або ж невміння із ними справлятися.
Є 5 основних емоцій – гнів, страх, злість, тривога, радість. Більшість із них нас іще з дитинства вчать стримувати, тамувати, приховувати (згадайте хоча б фразу “хлопчики не плачуть”). Однак усі емоції необхідні, бо, скажімо, тривога – захисний механізм, а гнів часто є конструктивним, він змушує людей мобілізувати сили та діяти. Тож вміння розуміти, що саме і чому ми відчуваємо, є дуже важливим. Аби досягти психологічного комфорту і гармонії із собою, треба не лише віддавати енергію, а й звідкись її черпати. Такими ресурсами є заняття, від яких людина отримує задоволення, – хобі, сім’я та приємне дозвілля, спілкування з друзями, заняття спортом. І навіть під час надзвичайно напруженого робочого дня корисно радувати себе чимось приємним – горнятком кави, улюбленою шоколадкою, розмовою з рідними тощо.
Матеріал підготувала: Ольга Юрценюк, асистент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка, лікар-психіатр
