Щорічно 28 квітня у понад 100 країнах світу, з метою привернення уваги суспільства і, головне, влади – до проблеми безпеки людини на робочому місці, відзначають Всесвітній День охорони праці.
Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере свій початок у 1989 році в пам’ять про загиблих та постраждалих на роботі, що вперше відзначено американськими і канадськими працівниками.
За інформацією Міжнародної організації праці (МОП) кожного дня у світі близько 5000 чоловік вмирають в результаті нещасних випадків і захворюваності на виробництві.
Особливо актуальна ця проблема для галузі охорони здоров’я. Професійна діяльність працівників медичної галузі пов’язана з впливом великого комплексу негативних чинників різноманітного походження (фізичних, хімічних, біологічних, соціальних).
День об’єднання людей навколо проблеми збереження життя і здоров’я працівників офіційно визнаний і в Україні Указом Президента України від 18 серпня 2006 року № 685/2006.
Цьогоріч Всесвітній день охорони праці за рекомендацією МОП відзначатиметься під девізом «Приєднуйтесь до формування превентивної культури охорони праці».
Впровадження культури охорони праці передбачає: навчання працівників і знання правил безпеки (охорони) праці як працівниками, так і їх роботодавцями; розуміння та усвідомлення виробничих небезпек і породжених ними ризиків, що мають суворо контролюватися. Впровадження культури охорони праці з запобіганням виробничому травматизму, професійної захворюваності означає чітке виконання своїх обов’язків роботодавцями, які зобов’язані створити чи мати добре відлагоджену та діючу за сучасними стандартами систему управління охороною праці. Разом з тим, повноцінна культура охорони праці на підприємстві неможлива без залучення працівників, підвищення ними знань з питань охорони праці. Працівники можуть брати участь у процесі прийняття рішень, що стосується працеохоронних заходів, безпосередньо чи опосередковано, через своїх представників — профспілки, уповноважених осіб з питань охорони праці.
Належний рівень культури охорони праці досягається, коли безпека виробництва, та в першу чергу, безпека працівників є дійсною цінністю підприємства, головною метою здійснюваної політики охорони праці. Результат залежить від її реальної значимості, а розуміння цього є ключем до створення культури охорони праці.
Щоб побудувати культуру охорони праці, необхідно:
—запровадити таку систему управління, щоб забезпечувала регулярний контроль управлінського персоналу та діяльність середньої виробничої ланки керівників;
—керівництву вищої ланки демонструвати на практиці, що безпека праці — один з пріоритетів підприємства;
—кожному працівникові, який проявив до того зацікавленість, надавати змогу брати участь у значущій діяльності, пов’язаній із забезпеченням охорони праці;
—система організації робіт з охорони праці має бути допустимо гнучкою, передбачати можливість вибору потрібних заходів і засобів;
—будь-які зусилля працівників, спрямовані на забезпечення безпеки праці, сприймати як позитивні та використовувати при цьому заходи стимулювання роботи з охорони праці.
Загальним і безсумнівним елементом культури охорони праці на підприємстві є принцип забезпечення безпеки праці як внутрішньої потреби працівника. А його дотримання повинно базуватися на індивідуальній відповідальності за безпеку кожного працівника — від роботодавця до робітника. Це буде своєрідним психологічним інструментом у створенні та реалізації культури охорони праці. А ідеологічною основою культури охорони праці має стати парадигма «безпека праці в усьому, повсюди, завжди».
Матеріал підготувала: асистент кафедри гігієни та екології Візнюк І.Д.
