• Українська
  • English
Особливості виховання гіперактивних дітей
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
Особливості виховання гіперактивних дітей

Особливості виховання гіперактивних дітей

У наші дні проблема гіперактивності дітей набуває все більшої актуальності,

оскільки з кожним роком таких дітей стає все більше. В медичній літературі виділяють два аспекти цього стану – зниження тривалості і концентрації уваги та недостатньо контрольована активність. Такі діти відчувають труднощі засвоєння навчального матеріалу при нормальному рівні інтелекту, мають занижену самооцінку, слабку успішність і невпевненість в собі. Гіперактивність може приймати характер рухового занепокоєння, часто поєднується з деструктивною поведінкою – дитина заважає оточуючим, провокує дітей на неправильні дії. Причому в новій обстановці, наприклад, при зустрічі з незнайомими людьми, гіперактивність як би пригнічується хвилюванням, і при першому огляді у лікаря гіперактивність може і не проявиться, що часто ускладнює постановку діагнозу. Найчастіше, до початку відвідування дитиною дитячого садочка, батьки не вважають її поведінку ненормальним і не звертаються до лікаря. І такі гіперактивні прояви пояснюються нездатністю центральної нервової системи гіперактивного дитини справлятися з новими вимогами, що пред’являються їй на тлі збільшення фізичних і психічних навантажень. Дослідники ретельно вивчають причини такої активності: спадковість, ускладнення під час вагітності і пологів, харчування, вплив навколишнього середовища і ситуації в сім’ї, в ряді випадків причини індивідуальні. Важливим питанням залишається розробка методів і програм роботи з такими малюками, коректних форм виховання і навчання, оскільки у даному випадку необхідний особливий підхід до дитини.

Фактично гіперактивність – це хворобливий стан, психологічне відхилення, на яке варто звернути особливу увагу, щоб вчасно допомогти дитині. Слово гіперактивний походить від злиття двох частин: «гіпер» – (від грец. Hyper – над, зверху) і «активний», що означає «дієвий, діяльний».

У дитинстві гіперактивність проявляється у вигляді надмірної дратівливості, неуважності, порушень сну і харчування, частого плачу. У віці 3-5 років дитина стає помітно неуважною, розсіяною, непосидючою, надмірно рухливою, їй важко концентруватися і запам’ятовувати нову інформацію. У старшому дитячому віці це може призвести до тяжких наслідків. Тому так важливо знайти особливий підхід до таких дітей і в сім’ї, і у дитячому садку чи школі.

Перший важливий момент у спілкуванні з гіперактивними дітьми – це розуміння того, що дитина неусвідомлено виконує деякі дії, вона ненавмисно «погано себе поводить», а сама страждає від своєї надмірної енергійності. Тому терпіння – запорука успіху, дорослим необхідно залишатися максимально спокійними і нероздратованими. Часто такі діти отримують багато негативу з боку однолітків і, в особливості, дорослих, що призводить до замкненості в собі, відчуженості і агресії. Важливо дати дитині відчути підтримку, віру в нього, навчити його налаштовувати взаємини з собою і навколишнім світом.

Виховання дитини в дитячому освітньому закладі – це істотна частина розвитку, але ще більш важливим і невід’ємним компонентом є виховання в сім’ї. Дитина повинна відчувати любов і турботу батьків. Психологи радять поменше лаяти гіперактивних дітей, кричати на них і намагатися припинити його будь-які дії силою, обмежувати свободу і активність. Від цього може виникнути тільки зворотна реакція, малюк буде робити навпаки і продовжувати займатися своїми справами. В цьому випадку необхідно говорити м’яко і спокійно, намагатись захопити дитину чимось іншим, цікавішим, ніж біг, перекидання, стрибання і т.п. Також можна попросити допомогти що-небудь принести/віднести, зібрати іграшки, розкласти по місцях, помити пензлики для фарб і т.д. Дитина буде радою отримати схвалення дорослих за швидкість дій. Важливо якомога більше хвалити, знаходити позитивні сторони, акцентувати увагу навіть на незначних успіхах. Це допомагає зміцнити впевненість дитини у власних силах.

Підтримання постійного розпорядку дня дисциплінує, виробляє почуття структурованості та системності. Хороший здоровий сон сприяє розумовій активності, підвищення уважності і хорошій пам’яті. Потрібно чергувати зміну видів діяльності із систематичним відпочинком. Граючи з дитиною, потрібно давати їй можливість самій побудувати гру, бути лідером, діяти за своїм сценарієм, який вона вже не буде так охоче порушувати, як нав’язані кимось правила. З іншого боку слід підбирати для дитини ігри та іграшки для концентрації уваги, більш спокійні, які будуть гальмувати збудливість дитини. Вкрай важливим є достатнє фізичне навантаження. Дитина повинна витрачати свою надмірну енергію в умовах безпечного середовища при тривалих піших прогулянках, зарядці, активних іграх та спортивні вправах. Особливо ефективно гуляти на природі, щоб не обмежувати простір тісному дитячим майданчиком або вузькою міської доріжкою.

Одна з головних умов успіху – позитивна психологічна атмосфера в сім’ї. Очевидно, що дитина буде почувати себе набагато спокійніше, якщо в родині немає криків і сварок. Батьки повинні бути яскравим прикладом ставлення до життя і до інших людей. Хочеться також відзначити, що слід пам’ятати про важливість і відповідальність роботи з дітьми схильними до гіперактивності. Дитина до 10 років – це «пластичний матеріал», з якого можна виліпити ідеальну скульптуру. Важливо знати всі особливості своєї дитини, щоб своєчасно допомогти їй позбутися від будь-яких недоліків або відхилень.

Матеріал підготували: зав. кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини,д.мед.н., професор Ю.М. Нечитайло, асистент кафедри, к.мед.н. О.С. Годованець.

Корисно знати

Днів
Годин
Хвилин
Секунд
Обери Університет своєї мрії

Багатотисячний колектив БДМУ запрошує старшокласників, їх батьків та всіх бажаючих на День відкритих дверей ОНЛАЙН