Запальні захворювання жіночих статевих органів
є однією з актуальних медичних проблем, серед гінекологічних захворювань займають перше місце, сягаючи 60-65%, негативно впливають на здоров’я мільйонів жінок різного віку. Найбільш небезпечними є для жінок дітородного віку, так як основна функція жіночого організму – народження дітей.
Останніми роками спостерігається зростання випадків запальних захворювань жіночих статевих органів, що робить проблему більш актуальною.
Зростання частоти запальних захворювань обумовлене рядом факторів, вплив яких, за бажанням жінок, можна зменшити або зовсім усунути. До таких факторів належать: вільна статева поведінка, ранній початок статевого життя, коли ще не сформовані фізіологічні механізми захисту щодо проникнення патогенних мікроорганізмів, зниження імунітету, на повноцінне функціонування якого впливають гормони яєчника, застосування внутрішньоматкових спіралей, за їх наявності ризик виникнення запалення матки та маткових труб підвищується в кілька разів, особливо у жінок, що не народжували, застосування тампонів типу “Тампакс”, адсорбуючи кров, вони створюють оптимальні умови для швидкого розмноження патогенних мікроорганізмів і пригнічення захисних механізмів піхви, одягання тісної білизни та стрингів. Провокуючими факторами є переривання вагітності, внутрішньоматкові процедури, пологові травм, які спричиняють зіяння статевої щілини, опущення стінок піхви, що сприяє проникненню патогенних мікроорганізмів із зовнішніх статевих органів, механічні, хімічні, термічні чинники, які пошкоджують епітелій слизової оболонки піхви (порушення гігієни, часті спринцювання, введення хімічних протизаплідних засобів у піхву). У багатьох країнах світу зростання запальних захворювань є наслідком міграції населення, урбанізації, зміни статевої поведінки, погіршення екологічної ситуації.
Поява ознак запального процесу у жіночих статевих органів потребує негайного звернення до гінеколога, так як зволікання може призвести до переходу запалення в хронічну форму зі схильністю до частих загострень, непрохідності маткових труб, порушення менструального циклу, безпліддя, виникнення больового синдрому, позаматкової вагітності, гнійно-септичних ускладнень, спричинити розвиток доброякісних та злоякісних новоутворень.
До ознак запальних захворювань жіночих статевих органів, залежно від рівня враження статевої системи, належать такі симптоми: як свербіж, печіння почервоніння, гнійні виділення, болі в ділянці статевих органів при здійсненні будь-яких рухів, сечовипусканні, набряк за наявності запалення зовнішніх статевих органів (вульвіт, вульвовагініт), збільшення та болючість бартолінієвої залози (бартолініт), наявність патологічних виділень від помірних до гнійних, відчуття дискомфорту внизу живота, печіння свербіж у піхві (запалення слизової оболонки піхви – кольпіт), поява слизово-гнійних виділень, тягнучих болей внизу живота та попереку, (запалення зовнішньої та внутрішньої частини шийки матки – екзо та ендоцервіцит), різке підвищення температури, гострі болі внизу живота, що передаються в пахову ділянку та крижі, рясні гнійні виділення, іноді, з різким, неприємним запахом, симптоми періодично посилюються під час менструації, чи до неї, порушення менструального циклу (запалення матки, маткових труб чи яєчників – метроендометрит, сальпінгіт, офорит). Можливе поєднання симптомів запальних захворювань жіночих статевих органів із ознаками циститу чи уретриту.
Однією з особливостей запальних захворювань жіночих статевих органів є схильність до латентного перебігу захворювання, тобто маловираженого. При цьому турбують дискомфорт, помірні болі внизу живота, незначні виділення із статевих шляхів. Згодом ці явища проходять навіть без лікування. Через якийсь час все повторюються.
Безпосередньою причиною жіночих запальних захворювань є різні види мікроорганізмів. Це, в основному, група інфекцій, що передаються статевим шляхом, – трихомонади, гонококи, хламідії, уреаплазми, мікоплазми, віруси герпесу, цитомегаловірусу, папілома вірусу. Збудниками є різні види стафілококків (золотистий, епідермальний, піогенний), стрептококи групи В, кишкова паличка, вульгарний протей, ентерококи, клебсієла, анаеробні бактерії (бактероїди, пептококи, пептострептококи), гарднерели, дріжджоподібні гриби роду Candida, актиноміцети та інші мікроорганізми. Згідно з сучасними даними, запальні захворювання жіночих статевих органів викликаються асоціаціями мікроорганізмів (стафілококів, анаеробів, стрептококів, вірусів грипу) з домінуванням умовно-патогенної мікрофлори (кишкова паличка, ентерокок, епідермальний стафілокок) і анаеробів – бактероїдів.
Поширенню патогенного чи умовно патогенного інфекційного збудника сприяють зниження захисних функцій організму, виснаження організму, недосипання, переохолодження, несприятливі побутові умови та статеві стосунки, що є особливо важливим при проникненні мікроорганізмів у матку, маткові труби, черевну порожнину, оскільки сперматозоїди та трихомонади є чудовими переносниками різних мікроорганізмів.
Дуже важливо своєчасно виявити та лікувати запальні захворювання жіночих статевих органів, тому не тільки хворі, а також здорові жінки повинні відвідувати гінеколога двічі на рік. При дотриманні цього принципу, навіть, у випадку, якщо виявлено патогенного збудника, можна попередити розвиток ускладнень. Діагностування запальних захворювань можливе тільки при огляді у гінеколога та проведенні поглибленого обстеження, із застосуванням сучасних методів виявлення мікроорганізмів. Лікування є складним, тривалим, багатоетапним. Самолікування призводить до хронічного перебігу захворювання з розвитком різноманітних ускладнень.
Слід не забувати про можливість профілактики розвитку запальних процесів, дотримання правил гігієни, використання методів контрацепції.
Матеріал підготувала: доцент кафедри акушерства та гінекології Семеняк Аліна Вікторівна
