У кожного з нас час від часу трапляються ситуації, які засмучують.
Інколи вони здатні довести до відчаю та депресії. На вулиці весна, природа насичується фарбами, але чомусь підсилюється поганий настрій, виникає почуття самотності і пригніченості, постійна втома, втрата смаку до життя, безсоння, відсутність апетиту, небажання спілкуватися з людьми.
Бути спокійним, невимушеним, великодушним – це ліки
Лао-Цзи
Існує багато теорій – як біологічних, так і психологічних, – що пояснюють причини і механізм виникнення депресії. Водночас депресія – це наша реакція на зміни (клімату, форми одягу, світлового дня, фарб що оточують) і відсутність готовності прийняти ці зміни.
Ще причинами депресії є наші «помилки мислення». Якщо їх вчасно не усвідомити ми ризикуємо бути песимістами, з підвищеною тривогою і як наслідок частим депресивним станом. «Помилки мислення» – це способи думання, які легко приводять нас до надмірно негативних висновків. Це звичайні схеми, які всі ми час від часу використовуємо:
– Гіперузагальнення – виведення глобальних висновків із однієї конкретної події.
– Чорно-біле мислення – це означає бачити все або цілковито чорним, або цілковито білим, не припускаючи, що існує безліч відтінків сірого. Тоді людина думає, що речі є або хороші, або погані; люди – або добрі, або лихі; якщо не ідеальний, то значить нікчемний. Проблема такого мислення в тому, що воно розминається з правдою, бо в реальному житті ми найчастіше стикаємося з різними відтінками сірого.
– Емоційне узагальнення – це помилка переконання такого роду: «якщо я так відчуваю, то так воно і є». У житті ми переконуємося, що це не конче правда.
– Передбачування – це помилка думання, коли ви нібито знаєте, що трапиться в майбутньому, а на справді може бути зовсім інше. А ви вже негатив «навішали» на себе і дали негативну і не потрібну установку.
– «Читання» думок – це переконання в тому, що ми знаємо думки інших, хоч і не маємо на це доказів. Наші здогадки можуть бути помилковими.
Як допомогти собі боротися з депресією? Спробуйте уявити розумніші та практичніші спосіб думання про ту чи іншу річ. Якщо це конкретна проблема, яка вас пригнічує, то придумуйте якомога більше способів її вирішення. Задайте собі запитання: «Що б ви сказали другові, якби він мав ті думки і почуття, що маєте тепер ви?»; «Як би ви подивились на ситуацію, коли б не були в депресії?»
Навесні, коли змінюється світловий день, загострюються хронічні захворювання, нашому організму особливо потрібна допомога. Вилікувати депресивний стан можна самостійно, але для цього потрібно чимало зусиль. Для того, щоб вийти з депресивного стану, потрібні яскраві враження, які змусять прокинутися й радіти життю. У такі періоди треба вирватися з чотирьох стін на великий простір. Природа лікує душу. Важливо дотримуватись нормального режиму дня, який включає: здоровий сон (саме в темний час доби, а не коли попало); правильне харчування, більше вітамінів та продуктів, що містять йод (кольорову і морську капусту, морську рибу); фізичні навантаження в розумній кількості.
Можна спробувати створити штучний стрес, але позитивний. Потрібно зайнятися чимось новим або згадати абсолютно старе. Спробуйте ввести розмаїтість у повсякденну рутину. Переключитись в інший вид діяльності.
Хваліть себе, радійте кожному маленькому успіху у своєму житті.
Станьте кому-небудь потрібним. Створіть так званий «мішечок щастя» – складайте до нього всі дрібнички, пов’язані з позитивними подіями, що відбуваються у вашому житті: щасливий квиток, прикрасу з новорічної ялинки, пелюстки квітів від коханої людини тощо. Коли трапляться сумні хвилини (а від них не застрахований навіть супер оптиміст), перебирайте «щасливі спогади» – і поганий настрій відступить. Вміння жити «тут і зараз» суттєво додає сил і настрою. Чому? Тому що наша психічна енергія (і, як наслідок, фізична) завжди знаходиться там, де наразі наші думки.
І у висновку хочеться сказати про те, що якщо є депресія, то з нею відразу необхідно боротися, а не запускати її. Пам’ятайте, чим раніше ви почнете боротися з депресією, тим швидше ви позбудетеся від неї, і будете радіти новому дню.
Матеріал підготувала: доцент кафедри психології та соціології Марина Тимофієва.