• Українська
  • English
Мийні засоби: за і проти
Мийні засоби: за і проти

Мийні засоби: за і проти

Синтетичні мийні засоби (СМЗ) – складні хімічні композиції,

інгредієнтами яких є поверхнево-активні речовини (ПАР), фосфати, ензими, підбілювачі, ферменти, барвники, абразивні речовини, ароматизатори. Основу сучасних СМЗ складають агресивні поверхнево-активні речовини (ПАР), зокрема аніонні ПАР (А-ПАР), які, потрапляючи в організм людини, викликають порушення діяльності мозку, нирок, легенів, печінки, алергічні реакції. Потенційно небезпечні концентрації ПАР зберігаються на тканинах до чотирьох діб, а при контакті зі шкірою, відносно легко переносяться на її поверхню і швидко всмоктуються. Вовняні, напівшерстяні і бавовняні тканини найсильніше утримують ПАР, що призводить до систематичної інтоксикації організму. Експерименти, проведені одним з київських науково-дослідних інститутів засвідчили, що для нормального виполіскування з білизни поверхнево-активних речовин потрібно не менш як 7-9 полоскань.

Доведена токсичність ПАР стали причиною обмежень їх вмісту в побутовій хімії, що спричинило застосування підсилювачів мийних властивостей – фосфатів, найуживаніший з яких натрію триполіфосфат. Ця речовина для людини нетоксична, а для довкілля – небезпечна, оскільки  потрапляючи у водойми діє як добрива для синьо-зелених водоростей. Водорості виділяють метан, амоніак і сірководень, що робить водойму малопридатною для інших організмів, а воду – для пиття.

Щороку до водойм України потрапляє не менш як 27 т основного компоненту синтетичний мийних засобів – натрію триполіфосфату, який викликає ріст синьо-зелених водоростей. Учені Дніпропетровська дійшли висновку, що ці водорості викликали зростання на 10 % кількості онкологічних захворювань в цій області.

Для вирішення цієї глобальної світової проблеми ще в 70-і роки під егідою ООН був підписаний міжнародний договір про захист Світового океану і прісноводних ресурсів, який визначає основні напрями діяльності для зменшення забруднення водних ресурсів біогенними речовинами, зокрема Фосфору. Нині гігієнічна безпека мийних засобів у країнах Євросоюзу регламентується новим хімічним законодавством REACH, згідно з яким з 30 червня 2012 року в країнах ЄС ввели заборону на продаж мийних засобів для прання із загальним вмістом сполук Фосфору в кількості 0,5 габо більше на одне прання в стандартній пральній машині. В Японії виведення фосфатів із виробництва розпочалося ще 1980 року. Від небезпечних добавок відмовилися Австрія, Німеччина, Італія, Нідерланди та Норвегія. На ринку Бельгії безфосфатних порошків 80 %, Данії – 54 %, Фінляндії і Швеції – 40 %, Греції і Португалії – 15 %. Великобританія, Іспанія і Франція обмежили вміст фосфатів у порошках до 12 %. У Німеччині усі компанії випускають безфосфатні мийні засоби. Мають місце зміни і в Україні. У лютому 2013 року Кабінет Міністрів України оприлюднив проект Закону України «Про особливості державного регулювання синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії», згідно якого з 1 січня 2014 року забороняється виробництво, імпорт і реалізація в Україні синтетичних мийних засобів та товарів побутової хімії, у складі яких масова частка фосфатів у перерахунку на Р205 становитиме понад 17 %; з 1 січня 2016 року – понад 10 %; з 1 січня 2019 року – буде більшою за 5 % та аж з січня 2021 року – не повинна перевищувати 0,7 %.

Окрім безфосфатних пральних порошків у ряді економічно розвинутих країн широко пропагуються рідкі мийні засоби. Проте при вищій екологічній безпеці вони мають нижчу мийну дію і в 5-6 раз вищу гігієнічної норми концентрацію поверхнево-активних речовин.

Найпопулярніша заміна триполіфосфату – біологічно інертні цеоліти, які займають серед мийних засобів провідне місце в більш ніж 50 розвинених країнах світу. Вони належать до алюмосилікатів, мають високі йонообмінні властивості. Недоліками цеолітних пральних порошків – їх собівартість, яка є вищою приблизно на 20 %, нижча мийна здатність та високий вміст алюміносилікатів. До того ж, досі серйозних медичних досліджень впливу цеоліту на організм людини не проводилося.

Отже, вихід один – зменшити шкідливий вплив мийних засобів на організм. Для цього слід дотримуватися рекомендацій виробника, вказаній на упаковці, щодо використовуваних кількостей порошку. Використовуйте засоби, в яких вміст ПАР не перевищує 5%. Ретельно (більше восьми раз) виполіскуйте випрані речі обов’язково у гарячій (50-600С) воді. Намагайтеся не знаходитися тривалий час у приміщенні, де відбувається процес прання.

В матеріалі частково використана інформація з сайту http://www.unn.com.ua

Матеріал підготувала: доцент кафедри медичної та фармацевтичної хімії Перепилиця О.

Корисно знати