В Україні, за ініціативи ВООЗ,
щорічно, починаючи з 2005 року, проводиться Європейський тиждень імунізації. Його мета – підвищення рівня інформованості населення про захист від інфекційних хвороб за допомогою вакцин, забезпечення здорового старту кожної дитини, безпеки життєдіяльності населення.
Імунізація – це процес, завдяки якому людина набуває імунітет, або стає несприйнятливою до інфекційних хвороб, зазвичай, шляхом введення вакцини. Вакцини стимулюють власну імунну систему організму до захисту людини від відповідної інфекції або хвороби.
На сьогодні вакцинація – це риса сучасного світу, досягнення сучасної науки та медицини. Проте історія вакцинації є дуже тривалою і розпочалась ще задовго до вивчення імунологічних процесів і наукового розуміння суті щеплень.
Ще у 1796 р. англійський аптекар і хірург Дженнер експериментально довів можливість відносно безпечних профілактичних щеплень. У 1881р. Луї Пастер створив щеплення проти сибірської виразки, а в 1885 – проти сказу.
За оцінками ВООЗ, імунізація дозволяє щорічно запобігати більше 2 мільйонів випадків смерті. Це одна з найефективніших із погляду вартості видів інвестицій в охороні здоров`я з перевіреними стратегіями, які забезпечують доступність імунізації для всіх груп населення.
Імунізація є перевіреним інструментом боротьби з хворобами і навіть їх ліквідації. Завдяки кампанії імунізації, проведеною Всесвітньою організацією охорони здоров`я (ВООЗ) в 1967-1977 рр., була ліквідована натуральна віспа – важка хвороба, що загрожувала 60 % населення світу, від неї вмирала кожна четверта хвора людина.
Практика вакцинації існує в цілому світі, і чим більш цивілізована країна, тим ширший перелік обов’язкових щеплень.
У даний час навколо вакцинації точиться велика кількість розмов і обговорень, на жаль, не завжди на професійному рівні. Необґрунтовані та малопрофесійні коментарі негативізують ставлення населення до вакцинації, викликаючи часті відмови та відстрочення проведення щеплень. Негативні наслідки та побічні дії після щеплення значно перебільшуються, і часто вакцинація необґрунтовано вважається причиною появи тієї чи іншої хвороби в майбутньому.
Звісно, щоб вакцинація була успішною (а успіх вакцинації – це формування імунітету до інфекції, від якої вакцинуємось) і безпечною, необхідні певні умови, а зокрема – якісна вакцина, яку зберігали з дотриманням правил “холодового ланцюга”, правильне її проведення, адекватний стан імунної системи, відсутність гострих інфекційних процесів. Звичайно, в окремих випадках можливі поствакцинальні реакції. В будь-якому випадку, ризик поствакцинальних реакцій і ускладнень незрівнянно нижчий за ризик, на який ми наражаємо своє здоров’я і життя, залишаючись незахищеними перед справжньою грізною небезпекою – інфекціями.
Треба сказати, що щеплення є необхідними не тільки дітям, для яких розроблений графік щеплень відповідно до віку, але й для дорослих, що залежить від стану їх здоров’я, професії, соціальних та побутових умов. Наприклад, для працівників дитячих установ, які часто і тривало хворіють, рекомендовано імунопрофілактичне щорічне щеплення проти грипу; для медиків та пацієнтів, які потребують частих медичних маніпуляцій – проти гепатиту В; для пацієнтів з патологією імунної системи – проти пневмококової, гемофільної, менінгококової інфекції тощо.
Отже, кожна людина повинна зрозуміти, що вакцинація – це благо цивілізації, свідчення науково-технічного прогресу, відмовлятися від неї безглуздо і небезпечно. Подбайте про своє здоров’я та здоров’я своїх близьких! Зробіть своє життя безпечним!
Матеріал підготувала: Баланюк Ірина, кандидат медичних наук, асистент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології БДМУ.
