• Українська
  • English
Лікар – професія від Бога: до Міжнародного дня лікаря
Лікар – професія від Бога: до Міжнародного дня лікаря

Лікар – професія від Бога: до Міжнародного дня лікаря

Мабуть, жодна наука немає такої стародавньої історії, як медицина.

Адже історія медицини – це історія людства. Успіхи медицини наших днів були б неможливі без титанічних зусиль незліченних поколінь медиків, що крок за кроком протягом сторіч долали людські недуги, набуваючи безцінного практичного та теоретичного досвіду.

Професія лікаря – найгуманніша з усіх професій на землі.

Люди йдуть до лікаря, коли їм погано, важко, боляче, вони приходять до нього, як до пастиря зі своїм горем і бідою. І він, як священик на сповіді, має вислухати, зрозуміти, допомогти і зберегти в собі чужу таємницю. Цього вимагає клятва лікаря, яку він дає на початку свого трудового шляху, і вірним якої він повинен залишатися все своє життя. Адже лікар позбавляє людей страждань. При цьому лікар проявляє найкращі людські якості, добре відчуває чужий біль. Тільки тоді він зможе не нашкодити хворому. Лікар вчиться бути стійким, сильним духом, щоб пережити чужі страждання. Інакше всі сили у нього пішли на переживання, і він не зміг допомагати людям по-справжньому.

Лікар завжди готовий до самопожертви. За першим покликом він приходить на допомогу людям вдень і вночі, в дощ і в хуртовину, під час терактів та стихійних лих. Справжні лікарі віддавали свою кров, останній ковток води, затуляли своїм тілом поранених від куль та осколків, самі заражалися смертельними хворобами, рятуючи людей під час епідемій.

Усе життя лікаря – це здобуття нових і нових знань, нового досвіду, який іноді змушує відмовитися від старого й звичного, невтомний пошук, боротьба із самим собою за формування власної особистості у моральних межах, припустимих і усталених для професії. Ці критерії тисячоліттями були і зараз залишаються надвисокими.

Лікар володіє такими якостями, як спостережливість і проникливість, розвинене клінічне мислення, професійна наполегливість і пристрасність тощо. Починаючи спілкування з хворим, лікар концентрує свою увагу на хворому, нібито забувши про себе, цілком підкоривши розум, волю, знання й досвід справі збереження життя, полегшення страждань, відновлення здоров’я.

Лікар володіє добре розвинутим клiнiчним мисленням. Воно полягає не тільки у вмінні швидко узагальнити та оцінити дані лабораторного, iнструментального та iнших видiв обстеження, скласти повне уявлення не тiльки про хворобу взагалi i в конкретному випадку, але й вмiння увiйти в особистий контакт з хворим, зробити правильнi висновки про особливостi його особистостi.

Професійність лiкаря проявляється в iндивiдуальному виборі тактики в залежностi вiд характеру хворого, рiвня його культури, тяжкостi захворювання. Для одних хворих лікар обирає потрiбне лагiдне слово, м’яке поводження, особливо переконливi докази, щоб вони повiрили в можливiсть зцiлення. Для iнших достатньо двох-трьох авторитетно сказаних слiв, суворiсть та категоричнiсть висновкiв.

Ось чому клiнiчна медицина повинна бути мистецтвом, а лiкар – володiти високорозвиненою здатнiстю до емпатiї. Лiкар змушений зустрiчатися з десятками хворих, рiзних за своїм культурним рiвнем i особливостми психiки, у тому числi з страждаючими надмiрною недовiрою. Тому потрiбно мати терпiння, щоб вислухати хворого i потiм методично його оглянути.

Ця професія вимагає мужності, необхідності прийняття єдиного правильного рішення, від якого залежить людське життя. Якщо помилки продавця або кравця можна виправити, то неправильно поставлений діагноз, рука хірурга, що здригнулася, навіть проста байдужість до хворого може обірвати чиєсь життя. Але зате яке це щастя, яка велика місія – першим дізнатися про народження нового життя. Або сказати матері: «Операція пройшла успішно, ваш син буде жити».

Мабуть, заради цієї миті і варто багато вчитися та працювати, щоб присвятити себе кращій на землі професії – бути лікарем.

Матеріал підготувала:доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка Карвацька Наталія.

Корисно знати