• Українська
  • English
Тактика лікаря-стоматолога-ортопеда при хронічних захворюваннях слизової оболонки
Тактика лікаря-стоматолога-ортопеда при хронічних захворюваннях слизової оболонки

Тактика лікаря-стоматолога-ортопеда при хронічних захворюваннях слизової оболонки

В клініку ортопедичної стоматології нерідко звертаються хворі з частковою або повною втратою зубів та наявністю хронічних захворювань слизової оболонки ротової порожнини, які діагностують у 3-5% стоматологічних пацієнтів.

 

До хронічних захворювань слизової оболонки відносять: червоний плоский лишай, лейкоплакія, нікотиновий лейкокератоз піднебіння, фіброматоз ясен, папіломатоз, ангулярный хейліт. Затяжний характер перебігу цих захворювань часто супроводжується загостреннями, через що пацієнти тривалий час залишаються без ортопедичної допомоги. Тому, ортопедичне лікування таких пацієнтів необхідно проводити як в період ремісії, так і у стадії загострення.

Лікарям стоматологам потрібно пам’ятати, що у патогенезі загострень і ускладнень відіграють місцеві механічні та електрохімічні подразники: аномалії положення зубів, деформації зубних рядів, гострі краї зубів, часткова втрата зубів, які сприяють зсуву в ділянку дефекту зубного ряду ділянок слизової оболонки та її травмування;  неправильно сконструйовані або неповноцінні зубні протези; наявність різнометалевих включень в ротовій порожнині і навіть суцільнометалеві протези з хромонікелевого сплаву протяжністю понад 8 – 10 одиниць.

Тому, при підготовці ротової порожнини до протезування, незалежно від стадії перебігу хронічних захворювань слизової оболонки, важливо визначити обсяг можливої ортопедичної допомоги та план комплексу заходів щодо санації: професійна гігієна, при шліфування гострих країв зубів, заміщення каріозних та некаріозних уражень твердих тканин зубів, видалення неправильно сконструйованих або неповноцінних протезів.

Отже,тактика лікаря-стоматолога-ортопеда при хронічних захворюваннях слизової оболонки повинна мати клінічно-плановий підхід до надання спеціалізованої допомоги в ортопедичному відділенні.

Для попередження загострень обов’язково треба провести обробку ротової порожнини гелями або розчинами, що містить анестетик (5% розчин лідокаїну), а в період підготовки до стоматологічних процедур – антисептичні полоскання (розчином марганцевокислого калію (1:1000), 3% розчином перекису водню, 0,05% розчином хлоргексидину). При пролежнях від протезів рекомендується змазування ділянок слизової оболонки 1% розчином риваноля або аплікації мазями, що містять кортикостероїдні гормони.

Для нормалізації активності ферментів слини і мікрофлори ротової порожнини, що дозволить лікарю розширити показання до використання ортопедичних знімних та незнімних конструкцій із сплавів на основі срібла і паладію, провести електрофорез іонами срібла по10 хв 3 рази протягом 3 днів.

З метою усунення додаткової електрохімічної травми, нормалізації мікроелементного складу і зниження активності ферментів слини показано видалення ортопедичних конструкцій з різнорідних металів і заміна пломб з амальгами на композитні. Саме усунення місцеводіючих механічних і електрохімічних подразників сприяє переходу захворювання в стадію ремісії.

Після видалення ортопедичних незнімних конструкцій та подальшого препарування твердих тканин необхідно згладжувати гострі краї зубів і обробляти їх поверхню поліром. Препарування опорних зубів треба проводити із суворим урахуванням вимог асептики і антисептики з можливістю зрошення операційного поля антисептичними розчинами, без пошкодження слизової оболонки, атравматично відтісняти м’які тканини при маніпуляціях в ротовій порожнині.

Для виключення додаткової травми слизової оболонки робочі відбитки лікар повинен отримувати за методикою «сендвіч-техніки». Для допоміжних -використовувати альгінатні маси.

Незважаючи на різну етіологію, патогенез та варіанти клінічного перебігу  необхідно розширювати показання до застосування незнімних протезів (з однорідних сплавів металів, особливо благородних) , які практично не чинять тиск на слизову оболонку. Мостоподібні протези повинні бути литими (суцільнометалевими або металокерамічними). Пріоритетним є використання безметаллових конструкцій на основі Impress-кераміки, керомеров (BelleGlass, Sculpture/Fiberkor) тощо.

Треба виділити особливе значення для лікаря попередження загострень окремих нозологічних форм захворювань при протезуванні зубних рядів знімними ортопедичними конструкціями :

Застосування знімних протезів при червоному плоскому лишаї по можливості треба виключити, якщо крім поширеності ураження мають місце суб’єктивні відчуття – печія, явища парестезії та ін. Навіть при використанні бюгельних протезів бажано по можливості виключати тиск базису протеза на уражені ділянки. 

Особливості надання ортопедичної допомоги при лейкоплакії, частини протезів, прилеглі до ураженої ділянки, повинні мати гладку, добре відполіровану поверхню, кламери повинні бути широкими, щільно охоплювати зуби, а матеріал базису протеза не повинен викликати непереносимість. Базис протеза бажано виготовляти металевий або із безбарвної пластмаси. При цьому необхідно ретельно дотримуватися режиму полімеризації, щоб обмежити вплив залишкового мономера на уражену ділянку слизової оболонки протезного ложа.

Прилейкокератозезаходи полягають у тому, що вогнища ураження не можуть бути ложем для зубного протеза. Тому конструкцію знімного протеза потрібно планувати таким чином, щоб виключити контакт між базисом протеза і слизовою оболонкою твердого неба. Це досягається за допомогою бюгельних протезів подібних до пластинкових. 

При фіброматозі ясен дуже важливо перед хірургічним видаленням дольових фібром слизової оболонки протезного ложа, з метою попередження розвитку рубців, виготовляти знімні іммедіат-протези. Через 5-6 днів після зняття швів проводити часткове перебазування силікону пластмасою в ділянці оперативного втручання, безпосередньо в ротовій порожнині. Це перешкоджає утворенню стійких рубцевих деформацій слизової оболонки.

Протезування при папіломатозі спрямоване на ослаблення тиску базису протеза на папіломи, що досягається за допомогою виготовлення двошарових диференційованих базисів з еластичною (м’якою) прокладкою після оперативного втручання. Бажано виготовляти базис протеза з металу, а на ніч поміщати протез в 2% розчин соди.

У лікуванні ангулярного хейліту особливе значення має розправлення складок в кутах рота шляхом відновлення міжальвеолярної висоти. При цьому виготовляють протези з об’ємним базисом, який нормалізує фізіологічний стан колового та щічного м’язів. Рекомендується використання в знімних протезах штучних фарфорових зубів, тому що жувальна поверхня пластмасових – швидко стирається.

При ортопедичному лікуванні особливу увагу треба звернути на усунення порушень артикуляції штучних зубних рядів, балансування базису, неприпустимо наявності неузгодженості в базисі протеза, які призводять до загострення хронічного процесу в ротовій порожнині. Попередження прикушування губ і щік, особливо в ділянці вогнищ ураження проводиться за допомогою: оптимального відновлення висоти нижнього відділу обличчя, об’ємного моделювання базисів протезів, правильної орієнтації оклюзійної площини, створення правильного горбково-фісурного перекриття.

Важливе значення має постійне диспансерне спостереження за хворими, що страждають на хронічні захворювання слизової оболонки, з метою ранньої діагностики малігнізації, яка має місце при цих захворюваннях.

Матеріал підготували: професор Бєліков О.Б., к.мед.н. Караван Я.Р.

Корисно знати