Найважчим ускладненням вагітності, пологів та післяпологового періоду є прееклампсія (ПЕ). Але, на жаль, все ще недостатньо вивчений патогенез і відсутні вірогідні методи її прогнозування.
Метою дослідження було вивчення факторів ризику розвитку прееклампсії.
Основну групу сформували з 48 жінок з ПЕ. З них 20 – з ПЕ легкого ступеня (І група), 16 – з ПЕ середньої важкості (ІІ група), 12 – з ПЕ важкого ступеня (ІІІ група). У контрольній групі було 20 здорових вагітних.
У вагітних з ПЕ частота обтяженого акушерсько-гінекологічного анамнезу (52,08%) була значно більшою, ніж у контрольній групі (5%) (р<0,01). Звертає на себе увагу те, що ПЕ розвинулась частіше у першовагітних – 30 (62,5%) і у юних жінок – 10 (20,83%). Ці пацієнтки мали серцево-судинну, ендокринну патологію, метаболічні порушення. Порушення функції яєчників діагностовано у 25% жінок (р<0,05).
У 30 (62,5%) обстежених ПЕ перебігала на тлі екстрагенітальної патології. Структура екстрагенітальної патології у жінок основної і контрольної груп: захворювання щитоподібної залози (41,67% і 10% відповідно до груп, р<0,05), шлунково-кишкового тракту (31,25% і 5%), легень (10,42% і 5%). У вагітних основної групи із захворюваннями нирок (20 (41,67%)), серцево-судинної системи (15 (31,25%)), метаболічними порушеннями (12 (25%)) надалі розвинулась ПЕ середнього і важкого ступеня, а частота ускладнень в пологах при важкому ступені ПЕ вдвічі вища, ніж при середньому (р<0,05).
Серед ускладнень вагітності та пологів на тлі ПЕ слід відзначити високу частоту плацентарної дисфункції (у 2 (10%) – із І групи, у 8 (50%) – з ІІ групи, у 9 (75%) – з ІІІ групи), затримки росту плода (ЗРП) (у 3 (18,75%) жінок ІІ групи і у 5 (41,67%) – ІІІ групи), передчасного відшарування нормально розташованої плаценти (у 1 (6,25%) – із ІІ групи, у 3 (25%) – із ІІІ групи), дистресу плода (у 1 (6,25%) – із ІІ групи і у 5 (41,67%) – із ІІІ групи), аномалій пологової діяльності (у 2 (12,5%) – з ІІ групи і у 3 (25%) – з ІІІ групи), кровотеч у пологах (у 2 (12,5%) – із ІІ групи і у 3 (25%) – із ІІІ групи). У контрольній групі таких ускладнень вагітності не було.
У 2 (4,17%) жінок з основної групи діагностовано порушення інвазії трофобласта. У них надалі мав місце ранній початок прееклампсії (в 24 і в 26 тижнів), розвиток важкої ПЕ. Ці вагітності були перервані завчасно і завершились перинатальними втратами.
У контрольній групі у 20 (100%) випадках вагітність завершилась пологами через природні пологові шляхи, а в основній – у 40 (83,33%). У 8 (16,67%) жінок основної групи кесарів розтин був проведений у зв’язку із загрозливим станом для життя матері чи плода. Порушений стан плода мав місце у 4 (25%) вагітних з ІІ групи і у 12 (100%) – з ІІІ групи. Усі вони народились у стані асфіксії середнього і важкого ступеня. Новонароджені з ІІІ групи потребували реанімаційних заходів.
Приєднання різноманітних ускладнень вагітності більшість науковців пов’язують із порушенням гемодинаміки і застоєм крові в малому тазі, розвитком важкої гіпоксії материнського організму і плода. Не можна також виключити роль порушення обміну біологічно активних речовин і дистрофічних змін у плаценті.
Отже, передумовою ПЕ може бути порушення функцій системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники. ПЕ частіше розвивається у юних жінок і у тих, що не народжували. Порушення функцій яєчників може бути передумовою ПЕ, причиною ендотеліальної дисфункції. Жінки з ПЕ становлять групу ризику стосовно невиношування вагітності. Основними факторами ризику розвитку ПЄ можна вважати хронічні захворювання нирок (41,67%), судинну (31,25%) та ендокринну патологію (6,25%), метаболічний синдром (25%). Перебіг вагітності та пологів у жінок з ПЕ супроводжується розвитком різноманітних ускладнень. Що чим більший ступінь важкості ПЕ, тим більша частота ускладнень.
Матеріал підготувала: к.мед.н., доцент кафедри акушерства,
гінекології та перинатології БДМУ Світлана КОСІЛОВА
