• Українська
  • English
Всесвітній тиждень мозку (Brain Awareness Week) 13-19 березня 2023 року

Всесвітній тиждень мозку (Brain Awareness Week) 13-19 березня 2023 року

Щороку в третій тиждень березня у всьому світі відзначається тиждень мозку, який спрямований на сприяння суспільній обізнаності та підтримці науки про мозок. Чи знаєте ви, що в мозку людини 100 мільярдів нейронів? Ці нейрони є інформаційними месенджерами, які передають інформацію між різними ділянками мозку, і наш мозок зберігає ще дуже багато таємниць… Дослідження мозку дозволяє краще зрозуміти біологію людини та функціонування організму, що дасть змогу медичним працівникам знаходити способи запобігання або лікування проблем мозку, нервової системи та тіла. Це саме те, чого прагне досягти Brain Awareness Week.

Вперше тиждень мозку був ініційований у 1995 році Dana Alliance, та координується через Dana Foundation (Charles A. Dana Foundation) – приватну філантропічну організацію, розташовану в Нью-Йорку, яка займається просуванням нейронауки шляхом підтримки міждисциплінарних перетинів, таких як нейронаука та етика, право, політика, гуманітарні науки та мистецтво.

У 2013 році президент США Барак Обама оголосив ініціативу «Дослідження мозку через розвиток інноваційних нейротехнологій» (BRAIN). Після багатьох років з моменту заснування Brain Awareness Week став глобальною освітньою ініціативою, у якій беруть участь понад 7300 партнерів у 120 країнах.

Людський мозок є найскладнішим органом в організмі. Він складається з багатьох різних частин, кожна з яких відповідає за певну функцію або набір функцій. Він контролює все, що ми робимо, від основних функцій організму, таких як дихання та частота серцевих скорочень, до більш складних речей, таких як прийняття рішень, пам’ять і мова. Мозок також відповідає за зв’язок з іншими органами нашого тіла через хімічні месенджери, які називаються гормонами.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО МОЗОК:

Мізки міцні: Ваш мозок може прожити п’ять-шість хвилин без кисню!

Старі мізки не можуть багато чому навчитися: Коли ми дорослішаємо, стає важко вивчати нове, тому що наш мозок не може фільтрувати старі спогади та сприймати нові ідеї.

Мозок жирний: Мозок є одним з найбільш жирних органів в тілі, що складається з 60% жиру. Тому для здоров’я мозку необхідна дієта, що багата на корисні жири (омега-3 та омега-6). Вони зміцнюють стінки мозкових клітин, а також переносять і зберігають жиророзчинні вітаміни.

Пийте воду, щоб зберегти мозок: Наш мозок на 73% складається з води, і лише 2% зневоднення вплинуть на вашу пам’ять та інші когнітивні навички.

Можливо, ви все ще ростете: Згідно з дослідженнями, мозок людини досягає повної зрілості лише у віці 25 років.

У мозку місце ніколи не закінчується: Обсяг пам’яті мозку необмежений, на відміну від комп’ютерів і телефонів. Неможливо дізнатися настільки багато інформації, щоб не залишилося місця для її розміщення. Втім, не варто забувати, що необхідною умовою для запам’ятовування нової інформації є повноцінний сон.

Закоханість можна побачити на функціональній МРТ: Закоханість не лише емоція чи стан душі. Якщо закоханій людині зробити фМРТ, то на знімках буде помітно як «загоряються» місця, в яких присутній дофамін – нейромедіатор, що викликає приємні відчуття.

Мозок не болить: У мозку немає больових рецепторів. Вони присутні тільки в мозкових оболонах та кровоносних судинах.

Мозок генерує від 25000 до 50000 думок в день: Підраховано, що у більшості людей 70% цих думок негативні. Крім того, понад 100000 хімічних реакцій відбуваються в мозку кожну секунду.

Мозок працює на всі 100% цілодобово: Мозок перебуває у функціональній активності протягом усього життя, навіть коли ми спимо.

Мозок – захоплюючий орган, але дослідження мозку також є великим завданням. Захворювання мозку, такі як деменція, хвороба Альцгеймера, Паркінсона, інсульти та навіть депресія, щороку уражають мільйони людей, і немає чітких ліків або профілактики цих хвороб. Вивчення та дослідження мозку допоможе вченим знайти способи розкрити повний потенціал людського розуму. Хто знає, які ліки чи таємниці зовсім скоро будуть відкриті?

Інформацію підготувала доцент кафедри нервових хвороб,

психіатрії та медичної психології Оксана Яремчук

Корисно знати