Згідно з даними літературних джерел, біологічні ритми людини – це певні частоти, від швидкості і сповільнення яких залежить функціонування органів і систем організму людини, її психологічний стан.
У здорових людей ритми фізіологічних процесів синхронізовані як між собою, так і з ритмами навколишнього середовища.
Роль спеціального гормону мелатоніну в добовій і сезонній ритміці, режимі сну-активності на сьогоднішній день є беззаперечною. У тварини і людини секреція мелатоніну співпадає із звичайними годинами сну.
Існує гіпотеза, що мелатонін відіграє важливу роль у відкритті так званих воріт сну та гальмуванні режимів активності. Концентрація гормону в крові максимальна в темний час доби, мінімальна – у світлий. Синтез і активність гормону збільшується після заходу сонця, а пік концентрації відзначається близько 3-ї години ночі.
З’ясуванням організації біологічних систем, ролі чинника часу у здійсненні біологічних явищ і поведінці живих систем, природи, умовами виникнення і значення біоритмів для організмів займається біоритмологія. Один із напрямів біології – хронобіологія – вивчає біоритми та механiзми, що лежать в їх основі.
На сьогодні біоритмічні підходи в Україні розвиваються практично у всіх галузях медицини. Аналіз змін хроноритмів та їх неузгодженість допомагає визначати нові підходи для діагностики, профілактики та вдосконалення лікування при захворюваннях різних форм перебігу, вплив несинхронізованих процесів на органи і системи організму, роль механізмів адаптації організму до навколишнього середовища.
Матеріал підготувала: доцент кафедри фізіології ім. Я.Д. Кіршенблата Світлана Семененко
