Згідно з даними статистики чимало дівчат підліткового віку, а якщо бути до кінця відвертими, і дорослі жінки, у гонитві за модними тенденціями: бути ідеальними, привабливими, схожими на моделей із глянцевих журналів, вдаються до різноманітних дієт та голодування. І якщо анорексія, психічне захворювання, що виявляється в порушенні харчової поведінки, при якому людина свідомо жорстко обмежує себе в їжі, потребує кваліфікованого лікування психотерапевта і психолога, то звичайні свідомі численні дієти та голодування приводять пацієнта в кабінет гастроентеролога, а більше — до хірурга на операційний стіл із конкрементами в жовчному міхурі, що не піддаються консервативному лікуванню або, ще гірше, з механічною жовтяницею.
В сучасному світі набуло значної популярності інтервальне голодування – чергування періоду голодування із вживанням їжі. Принцип інтервального голодування став актуальним після відкриття японського вченого Есінорі Осумі. Вивчаючи процеси аутофагії у дріжджових грибків, він відкрив, що періоди голодування позитивно позначаються на оновленні клітин і допомагають уповільнити процеси старіння, за що у 2016 році отримав Нобелівську премію. Досліди на лабораторних тваринах показали, що при повному голодуванні у щурів зменшуються запальні процеси, знижується артеріальний тиск і рівень глюкози в крові, поліпшується інсулінорезистентність, зменшується кількість поганого холестерину. Проте, голодувати та тримати дієти потрібно з розумом. Метод голодування, як засіб схуднення, підходить тільки для цілковито здорових людей і важливо попередньо проконсультуватись з лікарем.
Зазвичай, тривале голодування більше шкодить, аніж приносить користь. При деяких хворобах, голодування призводить до погіршення стану. Тривалі перерви в прийому їжі призводять до застою жовчі в жовчному міхурі і, як наслідок, до утворення каменів. Для розуміння шкоди, потрібно розглянути деякі особливості травлення. Жовч виробляється в печінці постійно, незалежно від прийому їжі та травлення. Жовчний міхур виконує роль резервуара для накопичення жовчі та підвищення її концентрації між вживаннями їжі внаслідок абсорбції води та хлоридів. Через 2–15 хв після прийому їжі починається спорожнення жовчного міхура в тонку кишку, причому тривалість скорочувального періоду жовчного міхура залежить від характеру їжі. У жовчному міхурі жовч концентрується впродовж доби (24 годин) у 7-10 разів. Потужними харчовими збудниками секреції жовчі є жовтки, молоко, хліб та м’ясо. Найбільша кількість жовчі виділяється при вживанні змішаної їжі. Жовч бере участь у травленні. Основна функція жовчі – це розчеплення жирів. Жовч забезпечує краще всмоктування в тонкій кишці холестерину, жиророзчинних вітамінів (Д, Е, К), стимулює моторну діяльність тонкої кишки, секрецію ферментів підшлункової залози і шлункового слизу, стимулює жовчоутворення в печінці.
До факторів, що призводять до захворювання жовчного міхура відносять ожиріння, висококалорійну їжу та дефіцит клітковини у раціоні, споживання «швидких» вуглеводів, малорухомий спосіб життя, стать (жінки хворіють частіше, ніж чоловіки), прийом протизаплідних препаратів, анатомічні порушення будови жовчного міхура, супутні захворювання (хронічний гастрит, дуоденіт, панкреатит, виразкова хвороба, цироз печінки, цукровий діабет та інші). Важливе значення в розвитку жовчокам’яної хвороби має нераціональне харчування – надлишкове вживання багатої на жири їжі, що містить холестерол та рафіновані вуглеводи, борошняних страв. До утворення камінців призводить і голодування, великі перерви між прийомами їжі, відмова від сніданку, низькокалорійна, з високим вмістом жирів дієта. Отож, голодування категорично протипоказане при захворюваннях жовчного міхура.
Щоб стимулювати виділення жовчі та попередити захворювання жовчного міхура необхідно:
- Повноцінне збалансоване харчування не рідше 3 разів на день маленькими порціями, не переїдайте, а при застої жовчі – 4-5 разів на добу, обмежте цукор;
- Дотримуйтесь водного режиму дня – для розрідження жовчі важливо пити достатню кількість води;
- Дотримуйтесь режиму праці та відпочинку, уникайте стресових навантажень та спіть не менше 8 годин на добу;
- Гімнастика при застої жовчі потрібна, але вона не повинна погіршувати патологію і посилювати симптоми. Займайтесь фізкультурою – прогулянки, ходьба, біг, танці та інші активні дії;
- За наявності скарг, таких, як біль в правому підребер’ї, особливо після прийому їжі, дискомфорт, здуття живота, нудота та блювота, що не приносить полегшення, закрепи чи, навпаки, проноси – зверніться на консультацію до лікаря, не лікуйтесь згідно порад знайомих чи сусідів, адже самолікування може суттєво нашкодити стану здоров’я.
Лікар-гастроентеролог, к. мед. наук, доцент кафедри внутрішньої медицини Гончарук Людмила
