8 грудня проводиться Всесвітній день клімату, що започаткований кількома екологічними асоціаціями Франції та Бельгії. Ці грудневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер та мають на меті інформувати про проблеми клімату, зумовлені глобальним потеплінням.
Клімат часто порівнюють з погодою, але, насправді, між цими поняттями є суттєва різниця. Погода змінюється щодня: часом іде дощ, світить сонце, падає сніг. А клімат – це характер погодних умов упродовж більш тривалого періоду для значних територій чи континентів. На сьогодні нам достеменно відомо, що за всю історію існування нашої планети клімат змінювався безліч разів. Вченим точно відомо про 7 льодовикових періодів, які змінювалися глобальним потепління і це залишило свій відбиток у житті нашої планети. Дотепер археологи знаходять кістки мамонтів, динозаврів навіть на теренах України. Між першими змінами клімату проходили мільйони років, а зараз, з розвитком новітніх технологій, все частіше відбуваються не просто зміни клімату, а їх зсуви або кліматичні кризи.
Вже ні у кого немає сумнівів, що саме діяльність людини посилює зміни клімату, спричиняє все гірші наслідки, що помічають мешканці усіх куточків планети. Науковці також знаходять все більше доказів зв’язку між діяльністю людини та екстремальними погодними явищами, які вона спричиняє. Це часті та інтенсивні теплові хвилі, урагани і тайфуни, танення льодовиків, підняття рівня світового океану, його нагрівання та закислення. З підняттям глобальної температури стихійних лих стає все більше і окремі країни зазнають все сильніших збитків. Згідно зі звітом Всесвітньої метеорологічної організації, за останні 50 років через зміну клімату кількість катастроф збільшилася в 5 разів. Це призводить до збитків на суму $202 млн щоденно.
З кожним роком все більше країн усвідомлюють свою вразливість до зміни клімату і складність відновлення різних секторів економіки після надзвичайних ситуацій. У 2013 році з’явився «Варшавський міжнародний механізм» (Warsaw International Mechanism), у якому зазначалося, що втрати та збитки, пов’язані з несприятливим впливом зміни клімату, включають ті наслідки, які можна зменшити шляхом адаптації. Однак Варшавський механізм не передбачає відповідальності або компенсації за втрати та збитки. Це провокує велику кількість запитань та дискусій.
У Паризькій угоді, що була підписана у 2015 році, також є стаття, яка присвячена втратам та збиткам. У ній країни-підписанти визнають, що важливо запобігати чи мінімізувати втрати та збитки від явищ, спричинених зміною клімату. Під час кліматичних переговорів це один із наріжних каменів – розвинені країни неохоче виділяють фінансування і переживають за те, що це може призвести до юридичної відповідальності за наслідки зміни клімату. Вразливі ж країни наголошують, що їм терміново потрібні гроші на відновлення після стихійних лих. Сейшельські острови, Маршаллові острови, Канарські острови, Федеративні Штати Мікронезії, Французька Полінезія, Філіппіни, Тувалу, Соломонові острови (вже втратили 5 островів через підняття рівня океану).
Через глобальне потепління в світі з’являється все більше посух та пилових бурь. Яскравим прикладом цього була пожежа в Австралії взимку 2019-2020 рр., під час якої постраждало понад 1 мільйона тварин. Посушлива погода загрожує не лише пожежами, а й пиловими бурями, коли вітер здіймає в повітря пил та переносить його на десятки кілометрів. В результаті знижується родючість земель, виникає явище опустелювання, а місцеві жителі страждають від видимості на вулицях через пил та пісок.
Вчені вважають, що глобальне потепління виникло через збільшення обсягів парникових газів – обсяги вуглекислого газу в повітрі стали рекордними за останні 14 мільйонів років. При цьому атмосфера Землі пропускає сонячну енергію з космосу, але вуглекислий газ і метан не дають теплу повернутися назад. Як результат – Земля нагрівається як в парнику.
Дослідники ще з 80-х років кажуть про загрозу кліматичної катастрофи, і відтоді найгірші побоювання справдилися. За останні 70 років був порушений баланс, який зберігався протягом тисяч років, а середня температура Землі виросла більш ніж на градус і продовжує зростати прискореними темпами.
Нове дослідження показало – щорічно близько 5 млн людей у світі помирають через високу температуру, спричинену глобальним потеплінням. Також через всі ці проблеми, багато людей із різних регіонів стають кліматичними біженцями. За оцінками експертів ООН, вже до 2050 року на планеті може бути до 1 млрд кліматичних біженців.
Якщо при збільшенні середньої температури на Землі на один градус «хвилі спеки» почастішали в п’ять разів, то при зростанні температури на чотири градуси вони будуть відбуватися щорічно – тобто в 40 разів частіше, все це і зміна течії в короткостроковій перспективі висушать Європу.
Також критичним наслідком глобального потепління є танення льодовиків. За останнє десятиліть втрати льодовиків збільшилися в п’ять разів. Це безпосередньо впливає на рівень світового океану – вода піднімається сьогодні в 2,5 рази вище, ніж була 10 років тому. Через це до 2050 року у світі багато населених пунктів будуть змиті водою або цілковито затоплені.
Неочевидним наслідком змін клімату стають також нові епідемії. На думку вчений глобальне потепління може «розбудити» доісторичні віруси, які є в льодовиках. А це може призвести до наслідків, що перевищуватимуть у тисячі разів результати пандемії Ковід-19.
Наслідки глобального потепління – посуха, повені, засолення ґрунтів – вдарять по сільському господарству, а це може спричинити продуктову кризу та зникнення деяких продуктів. Наприклад, до 2080 року може повністю зникнути кавове дерево, і не тільки.
Але є й оптимістичний сценарій: температура Землі підніметься на критичні 1,5 градуса, після чого планета почне охолоджуватися. Проте для реалізації такого сценарію люди повинні до 2030 року відмовитися від спалювання викопних енергоносіїв і припинити вирубувати ліси. Як ми розуміємо, цей сценарій малоймовірний.
Бережімо нашу планету! Вона у нас одна!!!
Інформацію підготував к.біол.н., доцент кафедри мікробіології та вірусології Міхєєв А.О.
