• Українська
  • English
Що потрібно знати про дифтерію?

Що потрібно знати про дифтерію?

Епідеміологічна ситуація з інфекційної захворюваності в Україні продовжує ускладнюватись. Зростає рівень захворюваності на грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції. Спостерігаються спалахи дифтерії. Це пов’язано з відмовою від щеплень у зв’язку з розгорнутою антищепною кампанією, часто з неякісними вакцинами та міграцією населення.

 В Україні на сьогодні від дифтерії вакциновано близько 48,0 % дітей і набагато менше дорослих, не здійснюється на належному рівні ревакцинація дорослих кожні 10 років. Тому, за прогнозами лікарів, спалах дифтерії може бути набагато масштабнішим за той, який Україна вже пережила у 90-х роках, коли на цю недугу захворіло близько 20 тисяч людей, з яких 696 померло.

Дифтерія – гостра інфекційна хвороба з групи інфекцій дихальних шляхів, яка характеризується фібринозним запаленням слизових оболонок ротоглотки, носа, гортані та токсичним ураженням серцево-судинної та нервової систем. Збудник – дифтерійна паличка (Corinebacterium diphteriae).  Джерелом інфекції є хворий на дифтерію, реконвалесцент-носій або здоровий носій токсигенних штамів збудника. Передача здійснюється головним чином повітряно-крапельним шляхом. Зрідка факторами передачі служать забруднені руки, побутові речі, білизна. Сприйнятливість до дифтерії висока.

Тривалість інкубаційного періоду — від 2 до 10 днів. Клінічні прояви дифтерії різноманітні. Найчастіше (98 % хворих) зустрічається дифтерія ротоглотки. Вона буває локалізованою (катаральною, острівцевою, плівчастою), поширеною (коли плівки виходять за межі мигдаликів), комбінованою (дифтерія ротоглотки і носа, ротоглотки і гортані). Під час перебігу цієї хвороби в горлі утворюється дифтерійна плівка, яка перекриває дихальні шляхи. Це не лише ускладнює дихання та ковтання, а може спричинити смерть від задухи.

Як розпізнати дифтерію? Треба бити на сполох, якщо у вас:

  1. Різке підвищення температури тіла
  2. Загальна слабкість, підвищена втомлюваність
  3. Підвищене серцебиття
  4. Головний біль, запаморочення
  5. Знижений апетит, нудота, блювання
  6. Блідість шкірних покривів
  7. Біль у горлі, особливо при ковтанні
  8. Гіперемія слизової мигдаликів, язичка, дужок, піднебіння з ціанотичним відтінком, та їх набряк, поява на них плівки сіро-білого кольору.

Важливо своєчасно віддиференціювати дифтерію від ангіни, інфекційного мононуклеозу, скарлатини тощо, адже ці захворювання мають схожу клінічну картину.

Основний метод лікування — введення специфічної антитоксичної протидифтерійної сироватки.

Дифтерія також може спричинювати такі тяжкі ускладнення, як міокардити, неврити, нефроз, інфекційно-токсичний шок, які не рідко призводять до смерті. Тому за найменшої підозри на дифтерію необхідно негайно звернутися до лікаря.

Найефективнішим методом профілактики дифтерії є щеплення. Відповідно до календаря профілактичних щеплень вакцинація проти дифтерії проводиться у віці: 2 місяці, 4 місяці, 6 місяців, 18 місяців. Ревакцинація здійснюється у віці: 6 та 16 років. Дорослим ревакцинація проводиться у віці 26 років, а надалі – кожні 10 років, до досягнення 60 річного віку.
Ще одним засобом профілактики є особиста гігієна (потрібно часто мити руки, протирати предмети, які торкалася потенційно хвора людина, провітрювати приміщення).

Пам’ятайте, у разі виявлення вищевказаних клінічних симптомів та підозри на дифтерію необхідно негайно звернутися до медиків.

 

Матеріал підготувала асистентка кафедри інфекційних хвороб та

 епідеміології БДМУ, доктор філософії Тетяна КОЛОТИЛО

 

 

 

Корисно знати

Днів
Годин
Хвилин
Секунд
Обери Університет своєї мрії

Багатотисячний колектив БДМУ запрошує старшокласників, їх батьків та всіх бажаючих на День відкритих дверей ОНЛАЙН