Синдром Ігла- Стерлінга або шило-під’язиковий синдром частіше зустрічається у віці 20-64 років. Серед пацієнтів переважають жінки. Співвідношення між чоловіками та жінками становить приблизно 1:3. Появу синдрому пов’язують із зміною положення, форми та довжини шилоподібного відростка, або деформацією шило-під’язикової зв’язки, її запаленням та зміною симетричності, напруженням самого м’язу у тому числі і при системних порушеннях біомеханіки.
Клінічна симптоматика цього синдрому, як правило, включає однобічний біль у шиї з іррадіацією в корінь язика, ротоглотку, обличчя, вухо, нижню щелепу або ділянку скронево-нижньо-щелепового суглобу. Біль може бути тупим, з періодами посилення та ослаблення. Спровокувати біль можна пальпацією відростка та зв’язки, нахилом голови назад з поворотом в однойменний бік, тривалою розмовою, співом, інколи біль можна спровокувати ковтанням або ж навіть зміною метеоумов. Якщо видовжений відросток тисне на внутрішню сонну артерію або яремну вену, то симптоми можуть включати головний біль, запаморочення, порушення зору, синкопальні стани, а також підвищувати ризик ішемічних епізодів через механічну компресію сонної артерії.
Звісно, така локалізація болю є не дуже чіткою, біль може бути невиразним з відчуттям стороннього тіла в горлі, що і зумовлює певні діагностичні труднощі, може помилково бути розцінений як невралгія трійчастого нерву, шийних гілок шийного сплетіння та навіть як функціональний (психогенний біль). За звичай, при перших симптомах болю в ділянці горла хворі звертаються до отоларинголога, а оскільки в частини цих хворих візуально є картина хронічного тонзиліту, то і лікування буде відповідним, включно з тонзилектомією у частини хворих. Тривале лікування, навіть згідно настанов, буде не ефективним, що і відправить хворого на «коло пошуків» до всіх спеціалістів, нажаль, з тим же результатом.
Ще складнішою в діагностичному плані є вторинна язико-глоткова невралгія (невралгія спричинена основним захворюванням). Тобто, у хворого має бути виявлене основне захворювання, яке здатне викликати та пояснити цей біль. До таких причин можна віднести ймовірну травму шийного відділу хребта, запальні та пухлинні процеси в мигдаликах глотки та інших прилеглих тканинах, загострення при розсіяному склерозі, прогресуючі зміни топографії тканин в черепі при вроджених аномаліях розвитку черепа та головного мозку, тощо.
Через тривалий та незрозумілий біль, який складно піддається звичайному лікуванню, у 80% пацієнтів розвивається канцерофобія (страх онкологічного захворювання). Встановлення діагнозу може тривати роками, оскільки пацієнти часто безуспішно лікуються у стоматологів, ЛОР лікаря чи невролога. Основними методами діагностики вважаються пальпація: лікар може прощупати твердий кістковий виступ безпосередньо через мигдаликову (тонзилярну) ямку в роті та комп’ютерна томографія з 3D-реконструкцією. КТ вважається найбільш точним методом («золотий стандарт»), який дозволяє виміряти точну довжину відростка, його напрямок та ступінь звапнення зв’язки або ж виявити первинне основне захворювання. У разі підозри на компресію відростком судини – КТ або МРТ – ангіографія.
Якщо діагноз верифіковано та симптоми помірні, то лікування починають з медикаментозних препаратів. Ефективного знеболення досягають шляхом призначення анти пароксизмальних препаратів, інколи для підсилення ефекту додають антидепресанти, нестероїдні протизапальні препарати або міорелаксанти для зняття супутнього м’язового спазму. Лікування може включати місцеві блокади безпосередньо в зону відростка для тимчасового зняття болю та діагностичного підтвердження.
Якщо консервативна терапія неефективна, а біль виражений, проводиться стилоїдектомія — операція з видалення або укорочення шилоподібного відростка. Вона дає повне або значне полегшення у понад 80–90% випадків.
Матеріал підготувала доцент кафедри нервових хвороб,
психіатрії та медичної психології Інна Іванівна Кривецька
згідно плану іміджевої політики « До міжнародного дня обізнаності про невралгію» 07.10.26.
