Під час історико-етнографічних досліджень у межах міжнародного проєкту RESTORY програми Європейського Союзу «Горизонт Європа» на території Цецинського лісу поблизу Чернівців виявлено цінні археологічні артефакти римського часу, вік яких становить близько 1800 років.
Знахідки були передані місцевими мешканцями доктору історичних наук, професору, завідувачу кафедри суспільних наук та українознавства Буковинського державного медичного університету Антонію Мойсею, який упродовж 2024–2026 років досліджує історико-культурну спадщину мікрорайону Роша. Спочатку місцеві мешканці не надали особливого значення цим невеликим металевим предметам, однак науковець, помітивши на них залишки кольорової емалі, відразу припустив, що знахідки можуть мати значну історичну та археологічну цінність.
Особливу цінність становлять два мініатюрні вироби, оздоблені кольоровою виїмчастою емаллю: пряжка розміром 21 × 22 мм та декоративна ремінна накладка. Разом із ними виявлено три невеликі круглі металеві бляшки, які, ймовірно, належали до одного комплекту ремінної гарнітури.
Антоній Мойсей здійснив попередню наукову атрибуцію та датування артефактів, визначив їхнє ймовірне культурне походження, а також розробив графічну реконструкцію ремінної гарнітури. Порівняльний аналіз засвідчив близькість знахідок до провінційно-римської ремісничої традиції, зокрема виробів із території римської Дакії. На їхнє ймовірне римське походження вказують характерна техніка оздоблення кольоровою виїмчастою емаллю, особливості орнаментації та конструкції, які мають відповідники серед археологічних знахідок римських провінцій. Найближчі аналогії датуються переважно II–III століттями нашої ери.
У процесі дослідження науковець також консультувався з археологом Миколою Ільківим, співробітником Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, та фахівцями Сучавського університету імені Штефана Великого (Румунія).
За однією з наукових гіпотез, ремінна гарнітура могла належати сарматському воїну-вершнику. На користь такого припущення свідчать поширення сарматських племен у Північно-Західному Причорномор’ї та сусідніх із Буковиною землях у II–III століттях, використання ними римських предметів спорядження, отриманих через торгівлю, військові контакти або як трофеї, а також важлива роль кінноти в сарматському військовому середовищі. Відомо, що сарматські вершники не лише воювали проти Риму, а й служили в римському війську та брали участь у його військових кампаніях. Водночас остаточне підтвердження сарматської належності знахідок потребує подальших досліджень.
Знахідки становлять інтерес для вивчення культурних і військових контактів населення Буковини з античним світом. Після завершення наукового дослідження артефакти планується передати до Чернівецького обласного краєзнавчого музею.
Антоній Мойсей
Фото 1. Декоративна ремінна накладка з кольоровою виїмчастою емаллю: лицьовий і зворотний боки та гіпотетична реконструкція первісного вигляду. II–III ст. н. е.
Фото 2. Гіпотетична реконструкція ремінної гарнітури римського часу (II–III ст. н. е.), виконана Антонієм Мойсеєм на основі археологічних знахідок із Цецинського лісу.
Фото 3. Пряжка з кольоровою виїмчастою емаллю, виявлена в Цецинському лісі. II–III ст. н. е. Розміри — 21 × 22 мм.
