Щитоподібна залоза — дуже важливий орган, розташований на передній поверхні шиї, має форму метелика та регулює роботу всього організму.
Щитоподібна залоза поглинає йод і виробляє тиреоїдні гормони трийодтиронін (Т3) і тироксин (Т4), які є йодованими похідними амінокислоти тирозину, а також гормон кальцитонін, який регулює обмін кальцію. Далі із фолікулів щитоподібної залози з током крові ці біологічно активні речовини надходять до органів і тканин, де впливають на рецептори клітин і реалізують свою функцію.
Вироблені гормони стимулюють ріст та розвиток людини, впливають на метаболізм, травну та репродуктивну системи, забезпечують розвиток нервової системи та інтелекту. Кожна п’ята людина має проблеми зі щитовидкою, а кожна друга навіть не знає про це.
Основними функціями тиреоїдних гормонів є:
- регуляція швидкості метаболізму;
- регуляція апетиту;
- розпад глюкози і засвоєння її клітинами;
- всмоктування поживних речовин і регуляція кишкової моторики;
- розщеплення жирів;
- регуляція рівня холестерину;
- регуляція сили і частоти серцебиття;
- регуляція частоти дихання;
- контроль за споживанням клітинами кисню;
- регуляція температури тіла;
- регуляція рівня кальцію в організмі.
Вироблення Т3 і Т4 регулює тиреотропний гормон гіпофіза (ТТГ). Робота щитоподібної залози частіше порушується з віком або через патології інших органів.
У людини із захворюванням щитоподібної залози симптоми часто спочатку непомітні або можуть бути недооцінені, тому що вони неспецифічні. Основними факторами, що можуть спричинити розвиток розладів щитоподібної залози з надлишком або нестачею продукції гормонів є дефіцит йоду, радіаційне випромінювання або генетична схильність.
Захворювання щитоподібної залози можна класифікувати наступним чином:
- Морфологічні порушення: зоб (збільшення розмірів залози) – дифузний, вузловий, змішаний.
- Функціональні порушення: гіпотиреоз та тиреотоксикоз.
Звичайно, не всі симптоми захворювання можна виявити за зовнішніми ознаками та відчуттями. Для встановлення правильного діагнозу необхідна діагностика та консультація лікаря.
Ендемічний зоб – це захворювання, що характеризується збільшенням розмірів щитоподібної залози, яке, як правило, пов’язане з дефіцитом йоду в раціоні, що призводить до компенсаторних зусиль щитоподібної залози виробляти більше тиреоїдних гормонів. Без достатньої кількості йоду щитоподібна залоза не може виробляти достатню кількість гормонів, що призводить до зворотного зв’язку, коли залоза збільшується, намагаючись захопити більше йоду.
Основними симптомами та ознаками ендемічного зобу є:
- Видимий набряк на шиї: одним із найпомітніших ознак ендемічного зобу є збільшення щитовидної залози, що може спричинити видимий набряк на передній частині шиї. Набряк може бути симетричним або асиметричним і може змінюватися за розміром.
- Утруднене ковтання або дихання: у випадках сильного збільшення зоб може стискати сусідні структури, такі як стравохід або трахею, що призводить до утруднення ковтання або дихання.
- Захриплість: тиск від збільшеної щитовидної залози може впливати на голосові зв’язки, що призводить до захриплості або зміни якості голосу.
- Дисфункція щитовидної залози: у деяких випадках ендемічний зоб може бути пов’язаний з дисфункцією щитовидної залози, включаючи гіпотиреоз (знижена функція щитовидної залози) або гіпертиреоз (надмірна активність щитовидної залози), що призводить до таких симптомів, як втома, зміни ваги, випадання волосся та нерегулярний менструальний цикл у жінок.
- Біль або дискомфорт: запальні зміни в щитовидній залозі можуть викликати біль або дискомфорт в області шиї.
Гіпертиреоз (тиреотоксикоз) — це ендокринне порушення, яке зумовлене підвищенням гормональної активності щитоподібної залози та надмірною продукцією тиреоїдних гормонів (трийодтироніну та тироксину).
У 70-80% випадків причиною гіпертиреозу є:
- хвороба Грейвса – ураження органу клітинами власного імунітету;
- вузловий зоб, тиреотоксична аденома, інші доброякісні та злоякісні пухлини.
Захворювання розвивається переважно у віці 20-50 років, у жінок в 10 разів частіше, ніж у чоловіків і супроводжується наступними симптомами:
- надмірна дратівливість
- плаксивість
- прискорене серцебиття
- швидка втрата ваги за короткий термін
- тремор рук та всього тіла
- збої менструального циклу
- безпліддя
Гіпертиреоз у дорослих супроводжується остеопорозом, розумовими порушеннями, захворюваннями шлунково-кишкового тракту і серцево-судинної системи.
Гіпотиреоз – це стан, при якому кількість гормонів щитоподібної залози знижена. При гіпотиреозі сповільнюється обмін речовин. Стан в 99% випадків розвивається через ураження щитоподібної залози – травматичного, променевого, інфекційного або аутоімунного, а також через дефіцит йоду в організмі або прийом деяких препаратів. У 1% пацієнтів причина гіпотиреозу – ураження гіпоталамуса або гіпофіза.
Захворювання щитоподібної залози зі зниженням синтезу гормонів (гіпотиреоз) супроводжуються наступними симптомами:
- суха шкіра;
- почуття холоду;
- слабкість у м’язах;
- млявість;
- проблеми зі сном;
- депресія;
- труднощі зі скиданням надмірної ваги або нездатність набрати.
Гіпотиреоз у дітей може викликати незворотні порушення. Якщо вроджений гіпотиреоз не лікувати до 2-х років – розвивається розумова відсталість.
У дорослих гіпотиреоз може провокувати вторинну патологію – цукровий діабет, ожиріння, артеріальну гіпертензію, хвороби нирок, серця і судин.
СИМПТОМИ НЕСТАЧІ І НАДЛИШКУ ГОРМОНІВ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
| Гіпотиреоз | Гіпертиреоз
(тиреотоксикоз) |
| Уповільнений пульс (менше 60 ударів в хвилину) | Підвищений пульс (більше 90 ударів в хвилину) |
| Ламкість, сухість і випадіння волосся | Рання сивина, тонкі нігті і волосся |
| Підвищена мерзлякуватість кінцівок | Посилене потовиділення, непереносимість спеки |
| Зайва вага на тлі нормального харчування | Зниження ваги при нормальному харчуванні |
| Зниження апетиту | Підвищення апетиту |
| Нудота, блювота, запори, надмірне газоутворення | Блювота, проноси або запори |
| Підвищення рівня холестерину | Порушення ритму серця |
| Порушення менструального циклу | Світлобоязнь, витрішкуватість, відчуття піску в очах |
| Стомлюваність, слабкість, сонливість | Стомлюваність і м’язова слабкість |
| Емоційна пригніченість | Тремтіння рук |
| Сухість шкіри, жовтушність | Витончення шкіри |
| Набряклість кінцівок і обличчя | Порушення сну |
| Загальмованість мислення й мовлення | Збільшення щитоподібної залози |
| Головні болі | Рясні і часті сечовипускання, сильна спрага |
| Хрипота, набряклість гортані, утруднення дихання і порушення слуху | Зниження потенції у чоловіків і порушення менструального циклу у жінок |
| Переривчастий сон, безсоння, гіпотермія | Занепокоєння, відчуття страху, підвищена збудливість і дратівливість, підвищення температури тіла |
Описані вище симптоми говорять про те, що Вам необхідно звернутися на консультацію до ендокринолога.
Основними скринінговими методами виявлення проблем у роботі щитоподібної залози є визначення концентрації тиреотропного гормону та проведення ультразвукового дослідження. Лише у разі виявлення змін вмісту ТТГ лікар-ендокринолог призначить Вам додаткове визначення гормонів.
Ультразвукове дослідження дозволяє оцінити розміри щитоподібної залози, а також надасть інформацію про можливе запалення (тиреоїдит). Крім того, завдяки УЗД можна виявити вузлики, вивчити їх розмір, форму, розташування щодо сусідніх структур та візуалізувати наявність відкладень.
У разі виявлення вузлів ендокринолог може призначити проведення додаткового обстеження — тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії. Це обстеження, у якому зразок тканини береться безпосередньо із вузлів під контролем ультразвуку та дозволяє встановити вірний діагноз і, відповідно, призначити правильне лікування.
Хірургія є методом вибору лікування пацієнтів із вузловим зобом, при якому виникають проблеми з диханням або ковтанням, а також у людей з підозрою або підтвердженим раком щитоподібної залози.
Основним методом лікування гіпотиреозу є замісна терапія тиреоїдними гормонами, а при тиреотоксикозі – навпаки, препаратами, що блокують вироблення тиреоїдних гормонів.
Профілактика захворювань щитоподібної залози
- Мінімізуйте стреси. Так, життя без емоційних потрясінь неможливе. Але постарайтеся скоротити кількість стресових факторів та знайдіть комфортний спосіб боротьби з негативними емоціями. Самостійно або звернувшись до психолога.
- Регулярно гуляйте на свіжому повітрі, додайте фізичну активність у своє життя. Ви не можете вплинути на екологічну обстановку у вашому регіоні, але регулярно гуляти на вулиці, займатись спортом, відвідувати парки та бувати за містом, де повітря більш чисте — корисно для щитоподібної залози й організму в цілому.
- Харчуйтеся здорово. Додайте до раціону йодовмісні продукти. Найбільше йоду міститься в морських водоростях, морепродуктах, тунці, білій рибі, зокрема в трісці, у яловичій печінці, яйцях, деяких овочах (редиска, картопля, спаржа, та фруктах (банан, яблука, ананаси, лимони, дині, хурма), і, звичайно ж, в йодованій солі.
Варто пам’ятати, що порушення в роботі залози можуть спричинити серйозні проблеми зі здоров’ям. Щоб не запускати хворобу, слід звернутися по допомогу до фахівців. Записатися на прийом до ендокринолога краще одразу після виявлення неприємних симптомів. Важливо не ігнорувати їх та піклуватися про своє здоров’я.
Асистент кафедри клінічної імунології,
алергології та ендокринології
Ірина ЦАРИК
