• Українська
  • English
Затримка розвитку плода: діагностика та профілактика

Затримка розвитку плода: діагностика та профілактика

Однією з актуальних проблем сучасної медицини є зростання частоти затримки росту плода (ЗРП) – патології, яка тісно пов’язана з високою перинатальною захворюваністю, смертністю та інвалідизацією немовлят. ЗРП – ускладнення вагітності, що призводить до народження дітей з масово-ростовими параметрами нижче 10-ї перцентилі для даного терміну гестації. За даними ВООЗ, частота новонароджених із ЗРП складає: у Центральній Азії – 31,1%, у розвинених країнах Європи – 6,5%, в Україні: серед доношених – 10-22%, серед недоношених – 18%-22%. Дана патологія ускладнює перебіг 10-15% вагітностей.

У структурі причин перинатальної захворюваності та смертності ЗРП становить 40%. Неонатальні ускладнення при ЗРП: гіпотрофія – 81,8%, гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС – 25,4%, дихальні порушення – 10,1%, аспіраційний синдром – 4,8%, потребують переводу до спеціалізованих відділень – 19,3% новонароджених, потребують реанімаційної  допомоги – 6,3%, синдром раптової дитячої смерті – 1-3%.

В подальшому при розвитку дітей з ЗРП відзначається патологія психомоторного апарату. Одним з найважливіших параметрів, що визначає порушення функції ЦНС, паренхіматозних органів протягом неонатального періоду, є ступінь важкості ЗРП.

Механізми виникнення ЗРП різні і не до кінця вивчені. До факторів, що викликають дану патологію відноситься недостатня продукція ростостимулюючих гормонів або недостатність специфічних рецепторів. Однак у більшій мірі ЗРП пов’язана з плацентарною дисфункцією, частота якої при екстрагенітальних захворюваннях матері та ускладненому перебігу вагітності досягає 80-90%.

         Враховуючи вище наведену сумну статистику, важливим є своєчасна діагностика та профілактика даного ускладнення вагітності.

Слід пам’ятати, що кілька материнських факторів впливають на ріст плода та ризик ЗРП: старший вік матері, расове/етнічне походження (наприклад, південноазіатське), споріднені шлюби, низький ІМТ, відсутність пологів в анамнезі, вживання рекреаційних наркотиків і алкоголю, допоміжні репродуктивні технології і медичні розлади – такі, як хронічна гіпертензія, цукровий діабет та аутоімунні захворювання. Куріння сигарет є поширеним фактором ризику ЗРП і знижує масу тіла при народженні в середньому на 200 г залежно від дози.

На цей час рутинний скринінг сироваткових біомаркерів ЗРП не має жодної ролі. Однак, коли біохімічні маркери доступні як частина пренатального генетичного скринінгу на трисомію 21, вважається доречним використовувати цю інформацію з метою стратифікації ризику ЗРП. Поєднання низького PAPP-A у І триместрі та високого рівня альфа-фетопротеїну у ІІ триместрі є особливо значущим прогностичним фактором тяжкої ЗРП. Підвищення рівня хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) понад 2,5 МоМ у ІІ триместрі, ізольовано, або у поєднанні з високими рівнями альфа-фетопротеїну, також асоціюється з підвищеним ризиком МГВ. Низькі рівні PlGF (плацентарного фактору росту) у І триместрі асоціюються з несприятливими наслідками вагітності, включаючи прееклампсію та малого для гестаційного віку (МГВ) плода.

Кілька ультразвукових маркерів є прогностичними для ЗРП, включаючи допплерометрію маткових артерій, морфологію плаценти та об’єм плаценти. Однак, враховуючи помірну прогностичну точність, їх не можна рекомендувати для універсального скринінгу на ЗРП.

Натепер не існує єдиного скринінгового тесту, здатного достатньо добре прогнозувати ЗРП, щоб рекомендувати його для рутинного клінічного використання.

Основні поради щодо запобігання розвитку ЗРП.

В ідеалі всі жінки повинні планувати вагітності, дотримуватися здорового способу життя, оптимізувати перебіг будь-яких захворювань та ІМТ.

Недостатній набір МТ під час вагітності асоціюється з підвищеним ризиком ЗРП, особливо в жінок із низьким ІМТ (ІМТ, розрахований як МТ в кг, поділена на квадрат зросту в м).

Втручання, спрямовані на відмову від куріння під час вагітності, показали, що це призводить до зменшення частоти низької ваги при народженні (ВР 0,81) і збільшення середньої МТ при народженні (+33 г). Жінкам слід повідомити, що припинення куріння на будь-якому терміні вагітності є корисним, і що найбільша користь асоціюється з припиненням куріння до 15 тижнів вагітності.

Ризик МГВ при вживанні алкоголю підвищується навіть при вживанні однієї порції на день.

Жінкам з високим ризиком ЗРП має проводитись ретельне спостереження за ростом плода, починаючи з 20–22 тижнів (вимірювання висоти стояння дна матки, УЗ-фетометрія (вимірювання окружності голівки (ОГ), біпаріетального діаметра, окружності живота (ОЖ) і довжини стегна (ДС)).

Основна проблема ведення ЗРП виникає через ризик погіршення стану плода та мертвонародження під час спостереження за вагітністю, тому підрахунок рухів плода є простим і недорогим інструментом, який може знизити ризик даних ускладнень. Прогресуюча гіпоксемія плода супроводжується зниженням рухової активності, що може найточніше сприйматися матір’ю, коли вона у положенні лежачи зосереджено стежить за рухами плода. Зменшення рухів плода часто визначають як менше 10 ворушінь протягом 2 годин під час цілеспрямованого підрахунку матір’ю. У разі виникнення такої ситуації жінка повинна терміново звернутися до лікаря, в якого вона перебуває на обліку з приводу вагітності.

         Вагітна, в якої підтверджено діагноз ЗРП має усвідомлювати те, що при погіршенні стану плода та зростанні ризику його внутрішньоутробної загибелі їй буде запропоновано дострокове розродження та, особливо у випадках ранньої форми ЗРП, народження недоношеної дитини.

Найбільш часте та актуальне запитання, яке задають медичним працівникам пари, у яких попередня вагітність була ускладнена ЗРП, стосується ймовірності подібного ускладнення під час наступних вагітностей. Відповідь на це запитання часто є важкою та залежить від кількох факторів, а саме від основного етіологічного чинника, тяжкості та терміну виникнення, а також наявності чи відсутності факторів ризику, які можливо модифікувати (наприклад, захворювання матері або куріння).

Дані щодо профілактики повторення ЗРП у жінок із ЗРП в анамнезі обмежені. Тому деякі автори рекомендують призначати аспірин жінкам із ЗРП в анамнезі, лише якщо вони мають фактори ризику прееклампсії під час наступної вагітності. Враховуючи зв’язок недостатнього набору маси тіла під час вагітності з ЗРП, рекомендовано контролювати приріст ваги. Важливим також є відмова від шкідливих звичок (куріння, вживання психотропних речовин та алкоголю).

У повідомленні використані основні положення Клінічної настанови, заснованої на доказах «Затримка росту плода», 2023р.

 

 

Матеріал підготувала: доцент закладу вищої освіти кафедри акушерства, гінекології та перинатології Світлана Ясніковська.

 

 

Корисно знати