Більшість пересічних громадян, мабуть, знають,
або, принаймні, чули про резус-конфлікт під час вагітності, і про те, що він може викликати ускладнення. Поясніть, будь ласка, що це за стан?
Резус-конфлікт, або, як його ще називають, резус-несумісність – це стан, коли імунна система матері руйнує червоні кров’яні тільця (еритроцити) плода.
Але чому така ситуація стає можливою? Адже не кожна вагітність ускладнюється подібним чином?
Звичайно, не кожна. Для розвитку імунного конфлікту необхідно, щоб мати мала резус-негативний тип крові, а плід – резус-позитивний. Поясню. В Україні близько 15% населення є резус-негативними, тоді як решта – резус-позитивні.
Що це означає?
Якраз те, що у резус-позитивних людей на поверхні еритроцитів міститься специфічний білок: резус-фактор. У резус-негативних людей такого білка немає. Резус-фактор передається спадково. Змінити свою резус-приналежність, як і групу крові, людина не може.
Як це може відображатися на перебігу вагітності?
Припустимо, що вагітна жінка має резус-позитивну кров. Тоді все гаразд, і щодо виникнення резус-конфлікту можна не турбуватись. Інша справа, якщо вагітна є резус-негативною. В такому разі її імунна система з резус-білком «незнайома», адже в організмі його немає. Як наслідок, імунна система вагітної жінки вироблятиме «білки захисту» – анти-резусні антитіла. Ці антитіла атакуватимуть і руйнуватимуть клітини, що містять на своїй мембрані резус-фактор. Такими клітинами є еритроцити плода, якщо вони резус-позитивні. Резус-позитивну приналежність крові плід може успадкувати від батька.
Розкажіть детальніше, яка роль батька дитини?
Слід запам’ятати, що знати резус-приналежність батька дитини дуже важливо. Адже якщо батько теж резус-негативний, як і мати, резус-конфлікту між матір’ю і плодом бути не може. У еритроцитів плода просто немає резус-білка, на який могла б реагувати імунна система матері. Інша справа, якщо батько – резус-позитивний. Тоді імовірність того, що плід буде теж резус-позитивним, висока. І при потраплянні еритроцитів плода до організму матері, материнська імунна система відреагує.
Скажіть, будь ласка, а яким чином еритроцити плода потрапляють до організму матері?
Організми матері і плода розділені і водночас поєднані за допомогою спеціального органу – плаценти. Якщо плацента працює нормально, то клітини плода, в тому числі еритроцити, до материнського кровотоку майже не потрапляють. А от якщо із плацентою проблеми (ми називаємо цей стан «плацентарна недостатність»), тоді кров’яні тільця плода проходять крізь плацентарний бар’єр у значній кількості, і викликають імунну відповідь з боку матері.
І що далі?
Розвиток ситуації залежить від того, яка за рахунком ця вагітність у жінки. Якщо вагітність перша в житті, організм матері виробляє так звані «антитіла гострого процесу» (імуноглобуліни класу М). Це білкові молекули великого розміру, завдяки чому вони не можуть перетнути плацентарний бар’єр і зашкодити плодові. Тому перша вагітність у резус-негативних жінок вважається безпечною. Інша справа, якщо вагітність повторна. В такому разі імунна система матері виробляє інші антитіла – «антитіла імунної пам’яті» (імуноглобуліни класу G). Такі антитіла значно менші за розміром. Вони легко проникають крізь плацентарний бар’єр від матері до плода, для якого подібна ситуація є небезпечною.
В чому полягає небезпека для плода?
Як ми вже знаємо, антитіла матері (імуноглобуліни G) атакують резус-позитивні еритроцити плода. Резус-білок на поверхні еритроцитів плода для антитіл є своєрідною «мішенню». Руйнація еритроцитів веде до анемії плода, тобто, до стану, коли кров, збіднена на кров’яні тільця, переносить недостатньо кисню до тканин. Крім того, коли антитіла руйнують еритроцити, з них виходить гемоглобін. Гемоглобін поза еритроцитом існувати не може, отже, він перетворюється на білірубін. Білірубін викликає жовтяницю. Щобільше, у великих концентраціях білірубін є токсичним. Завдяки цьому може постраждати печінка плода. Вона не вироблятиме в належній кількості білок, і у плода з’являться набряки. Це є дуже загрозливою ознакою. У особливо високих концентраціях білірубін є небезпечним і для головного мозку.
А чи існує небезпека для матері?
Для матері жодної небезпеки резус-конфлікт не несе. Жінка почуває себе нормально, якщо не рахувати пригніченості від усвідомлення того, що її власна імунна система приносить шкоду її дитині.
Як лікувати цей стан?
Слід зазначити, що, на жаль, ефективного лікування резус-конфлікту під час вагітності не існує. Тобто, лікарі не можуть ані зупинити вироблення антитіл організмом матері, ані «укріпити» плацентарний бар’єр, щоб антитіла від матері не переходили до плода. Тому в усьому світі найефективнішим методом лікування резус-конфлікту є розродження. Тобто, ми відділяємо плід від матері з тим, щоб він не отримував більше материнських антитіл, які є для нього небезпечними. Але постає інша проблема. Нерідко резус-конфлікт розвивається в такому терміні вагітності, що розродження є небезпечним для плода через його недоношеність.
Що тоді робити?
Ще два-три роки тому відповісти на це питання було дуже непросто. Але, дякувати Богові, медицина не стоїть на місці. В Україні з’явилася можливість для виконання складного, але ефективного втручання – внутрішньоутробного переливання крові плодові. На даному етапі його виконують київські та криворізькі фахівці, але, сподіваюсь, незабаром ця операція стане значно доступнішою. Завдяки внутрішньоутробному переливанню крові вдається компенсувати найважчий синдром – анемію плода. Одна така операція дозволяє продовжити вагітність приблизно на 4 тижні.
А що потім, після народження дитини?
Після народження дитини антитіла матері ще деякий час (до 10 діб) залишаються в крові новонародженого. Вони можуть викликати підйом рівня білірубіну аж навіть до критичного рівня. Мати повинна звернути увагу, що дитина починає мляво смоктати, а особливо – якщо жовтяниця у новонародженого з’явилася в першу добу життя. З такими дітками працюють лікарі-неонатологи, зазвичай, успішно.
Ще одне важливе зауваження. Одразу після народження дитини слід встановити її резус-приналежність. Якщо дитина резус негативна, мамині антитіла (навіть якщо вони є) жодної небезпеки не становитимуть.
Чи дозволяється годувати грудьми?
Раніше вважалося, що материнське молоко містить антитіла, які новонародженому не потрібні. Проте сучасна медицина вважає, що переваги грудного вигодовування в даній ситуації набагато більші, ніж ризики. Тому одразу, як тільки стан новонародженого дозволяє, його переводять на грудне вигодовування.
Чи можна запобігти розвитку імунного конфлікту в майбутньому?
Так, можна. Саме завдяки грамотній профілактиці цивілізований світ вже майже забув про важкі резус-конфлікти. По закінченню вагітності, якщо новонароджений має резус-позитивну приналежність, матері вводиться доза анти-резусного імуноглобуліну. Найкраще це робити в перші 72 години після пологів.
Що це дає?
Анти-резусний імуноглобулін – це готові антитіла, які «приберуть» еритроцити плода з крові матері до того, як з ними «познайомиться» імунна система жінки. Тобто, імунна відповідь не встигне сформуватися, і наступна вагітність протікатиме в цьому плані, як перша. Обов’язкових умов є дві. Перша – відсутність анти-резусних антитіл в крові матері (адже, якщо вони вже з’явились, профілактика нічого не дасть). Друга – відсутність протипоказань з боку жінки, зокрема, алергічних реакцій. Крім того, імунопрофілактика може і повинна виконуватись під час вагітності – в терміні 28 тижнів, знову ж таки, якщо в крові вагітної немає анти-резусних антитіл.
А чи можливо таке, що вагітність у жінки перша, а резус-конфлікт все одно розвинувся?
На жаль, так. Це можливо, якщо резус-негативна жінка мала в анамнезі помилкове переливання резус-позитивної крові, або отримувала щеплення вакцинами на основі донорської крові (якщо донор був резус-позитивним). Тому перша вагітність ще не є повною гарантією того, що Ви уникнете імунного конфлікту.
Що Ви порекомендуєте нашим читачам?
Дізнайтеся свою групову та резус-приналежність (це стосується як матері, так і батька майбутньої дитини). Резус-негативним жінкам (втім, як і всім іншим) не рекомендується закінчувати першу вагітність абортом. В разі, якщо Ваша резус-приналежність негативна, а у чоловіка позитивна, не впадайте у відчай. Станьте на облік вчасно (в 11-13 тижнів вагітності) і виконуйте усі рекомендації Вашого лікаря. У 28 тижнів вагітності обов’язково поцікавтесь, чи не слід Вам отримати імунопрофілактику резус-конфлікту. Зробіть те ж саме одразу після народження дитини, якщо Ваша дитина має резус-позитивну кров. Цим Ви убезпечите себе і Ваших дітей від багатьох ускладнень.
Будьте здорові!
Слід пам’ятати!
Фактори ризику резус (Rh) конфлікту під час вагітності:
• штучний аборт в анамнезі;
• самовільний аборт в анамнезі;
• переливання Rh-позитивної крові в анамнезі;
• позаматкова вагітність;
• відсутність специфічної профілактики Rh-конфлікту після завершення попередньої вагітності;
• наявність Rh-конфлікту при попередніх вагітностях;
• щеплення вакцинами на основі донорської крові.
Ризик ізоімунізації збільшують:
• відшарування плаценти;
• оперативні втручання (ручне відділення плаценти, кесарський розтин, амніоцентез) в анамнезі або під час даної вагітності;
• вірусна інфекція (герпетична, цитомегаловірусна).
Матеріал підготував: Андрій Миколайович Бербець, доцент кафедри акушерства та гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології Буковинського державного медичного університету.
