У період з 22 по 26 квітня кафедра гігієни та екології провела Тиждень охорони праці під девізом «Безпека та гігієна – основа майбутнього сфери праці».
Так було проведено круглий стіл на тему «Столітня історія діяльності із забезпечення більш безпечної і здорової праці» з метою ознайомлення студентів з ризиками пов’язаними з охороною праці для студентів медичного факультету №1. 24 квітня відбувся семінар на тему «Безпечне і здорове майбутнє сфери праці: виклики та можливості» для студентів 1 курсу фармацевтичного факультету. 26 квітня практичне заняття на тему «Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань» зі студентами 4 групи, V курсу (спеціальність – «Стоматологія»).
Згідно з Указом Президента України від 18.08.2006 №685/2006 в Україні щорічно 28 квітня відзначають День охорони праці.
Цьогоріч згідно з рекомендаціями Міжнародної організації праці (МОП) девізом Всесвітнього дня охорони праці є «Безпечне і здорове майбутнє праці».
Вектор реформування сфери безпеки та гігієни праці, який визначив уряд і впроваджують Міністерство соціальної політики та Держпраці, передбачає докорінні зміни в підходах до управління охороною праці, що, своєю чергою, можуть спричинити низку труднощів. А втім, тільки в такий спосіб можливо побудувати прогресивну національну систему управління безпекою та гігієною праці.
Разом з міжнародною спільнотою Україна визнає, що здорові та безпечні умови праці – це стратегічне завдання, яке стоїть перед державою і бізнесом. З огляду на зобов’язання, взяті нашою країною відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII, уряд своїм розпорядженням від 12 грудня 2018 р. № 989-р схвалив Концепцію реформування системи управління охороною праці в Україні і затвердив План заходів щодо її реалізації. Концепція є основою для запровадження національної системи управління безпекою та гігієною праці, сформованої на принципах запобігання виробничим ризикам та заохочення до створення безпечних і здорових умов праці.
Збереження здоров’я молодого покоління позитивно впливатиме на розвиток національної економіки. Відомо, що витрати, які несе держава через виробничі травми та професійні захворювання молоді, у майбутньому стають більшими, ніж стосовно дорослих працівників. Адже виробнича травма, яку молода людина отримує на початку свого трудового життя, може призвести до довгострокових порушень її здоров’я, через що вона не зможе бути активним членом суспільства та не скористається набутими під час навчання знаннями.
У середовищі молодих працівників виробничі ризики значно вищі через особливості їхнього способу життя. Стреси, пов’язані із зовнішніми чинниками, також можуть призвести до виникнення небезпечних ситуацій на роботі.
Особливо актуальна ця проблема для галузі охорони здоров’я. Професійна діяльність працівників медичної галузі пов’язана з впливом великого комплексу негативних чинників різноманітного походження (фізичних, хімічних, біологічних, соціальних).
