Дорослі рідко серйозно сприймають дитяче малювання, вважаючи його звичним способом розважити дитину. Однак психологи довели, що саме зображувальна діяльність посідає важливе місце у психічному розвитку дитини і містить у собі глибокий психологічний зміст.
Сучасні діти багато часу проводять перед екраном телевізора чи монітором комп’ютера. Батьки дозволяють це, забуваючи, що рекомендований лікарями проміжок перебування дитини перед екраном становить до 15 хвилин на день. Разом з тим побачити дитину з олівцями чи фарбами вдається не так уже й часто. Батьки зазвичай обмежуються тим, що дають дитині кілька фломастерів та розмальовок із зображеннями персонажів популярних закордонних мультфільмів сумнівної, з точки зору впливу на психічний розвиток дитини, якості.
У віці 3,5-4 роки діти починають уявляти простір аркуша саме як простір світу, який вони намагаються певним чином організувати, щоб «поселити» в ньому різних персонажів. Діти зображують безпосередньо те, що знають і чують про світ, а це дає змогу говорити про дитячий малюнок як правдивий документ епохи. Коли батьки присвячують малюванню з дітьми достатню кількість часу, це сприяє зміцненню почуття згуртованості в сім’ї.
Під час малювання діти і грають, і вчиться одночасно.
Малювання розвиває у малюків дрібну моторику рук, а також сприяє швидкому засвоєнню різних кольорів та їх відтінків. Вони вчаться порівнювати предмети, тренують пам’ять, розширюють загальне сприйняття світу, розвивають пізнавальні процеси такі як увага, уява, покращується логічне мислення. Якщо дитина малює, вона починає візуально сприймати будь-яку інформацію і помічати дрібниці. У майбутньому цей навик знадобитися, під час навчання в школі, з легкістю буде вивчати різну інформацію і відтворювати під час уроків. Прилучення до культури і самоідентифікація дитини, висловловлення свої почуття – це також завдяки малюванню.
Видатний психолог Лев Виготський розглядав дитячий малюнок як унікальну цінність, своєрідний «зліпок почуттів» і як підготовчу стадію в розвитку активного мовлення дитини.
Не менш важливим фактором є те, що малювання знімає стрес.
Ви запитаєте, а звідки у дитини стрес? Бувають в його житті також неприємні ситуації, а діти часто дуже болісно реагують на сварку батьків, або ж образу від однолітків. Малювання допомагає подолати негативні емоції і зняти напругу, так як дитина захоплена процесом, і всі свої фізичні і розумові зусилля спрямовує на малювання. Особливо малювання добре допомагає психологам і батькам, які хочуть зрозуміти занепокоєння дітей, а також причину тривожності та неспокійних снів. Тому що і колір фарб мають величезне значення, адже якщо дитина малює темними фарбами, то це свідчить про наявність психічних проблем, якщо яскравими, то її життя здається веселою подією.
Однак дуже часто відсутність навичок і елементарних знань техніки і прийомів малювання олівцями і фарбами відвертає дітей від цього заняття, оскільки виходить в результаті їхніх зусиль малюнок здається їм непривабливим, не схожим на те, що хотілося зобразити.
Використання нетрадиційних технік малювання (відбиток, процарапування, монотипія, граттаж, малюнок точками, кляксографія, малювання долонькою і нитками) – реальна можливість дати дитині доступний і дуже простий спосіб використання самих різних предметів в якості матеріалів для художньої творчості. Така робота дає поштовх до розвитку художньої уяви, прояву самостійності, знімає страх перед самим процесом і викликає радісний настрій.
Дозвольте дитині зображати все те, що вона хоче, не стримуйте його творчого польоту
Враховуючи усі ці позитивні якості малювання, педагоги і психологи радять батькам не лише не пригнічувати бажання дитини, а й проявляти себе в малюванні, а також сприяти творчому розвитку дітей. Не варто відразу ж вести дитину в художніх гурток для дітей. Гуртки будуть корисні з 5-6 років і старше, а до цього – вони тільки обмежать розуміння і бачення дитини. Дозвольте дитині зображати все те, що вона хоче, не стримуйте його творчого польоту. Ні в якому разі не варто просити дитину намалювати щось конкретне, як часто це роблять багато батьків. Ви можете лише запропонувати будь-які варіанти, при цьому не змушуйте дитину вибирати саме з того списку, який склали ви. Дайте йому перенести свій внутрішній маленький світ на аркуш паперу. Не смійте критикувати творіння вашого маленької дитини! Якщо ви будете постійно лаяти її з цього приводу, можете не сумніватися, любов до малювання пропаде зовсім швидко, можливо, навіть і не з’явившись. Дитина є дитина, роботи її неідеальні, але в них вкладена душа. Не треба домальовувати малюнки вашого чада, ні під яким приводом. Не робіть це навіть для того, щоб потім похвалитися перед друзями та родичами про досягнення вашого малюка. Не треба виправляти його роботи. Це, швидше за все, образить дитину, підкреслить її неповноцінність.
Завжди хваліть дитину за нестандартні рішення.
Вона зрозуміє, що головне – це її фантазія. Переглядайте і обговорюйте роботи, намальовані раніше. Дитина повинна пам’ятати, що вона до цього моменту вже вміє малювати. Намагайтеся вішати малюнки вашого карапуза на стінку, можна в красивих рамочках. Відвідуйте з дитиною галереї, де виставлені репродукції картин художників, які малюють в різних стилях і головне радійте разом з дитиною.
Матеріал підготувала: кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та філософії Марина Тимофієва
