ПРОСВІТНИЦЬКА АКЦІЯ. Всесвітній день без тютюну – це один з міжнародних днів ООН, який відзначається щорічно 31 травня. За ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я в 1988 році були вперше проведені заходи та акції, пов’язані з відмовою від паління.
Всесвітня організація охорони здоров’я 31 травня 2014 року в черговий раз закликає об’єднати зусилля світової спільноти у боротьбі з тютюнопалінням під гаслом “Світ без тютюну”. Цього року пропонується країнам світу підвищити додатки на тютюн з метою скорочення попиту на тютюнові вироби та запобігання шкідливої звички серед молоді.
З нагоди Дня боротьби з тютюнопалінням співробітники кафедри гігієни та екології Буковинського державного медичного університету на чолі з керівником студентського наукового гуртка старшим викладачем Оксаною Кушнір та асистентом Іриною Візнюк організували просвітницько-профілактичну роботу серед учнів 8 класу Чернівецької загальноосвітньої школи №28 та учнями 10 класу Чернівецького медичного ліцею №3. До роботи активно долучилися студенти-гуртківці: Йосипенко Владислав, Мельник Дмитро, Цуманець Ірина, висвітлюючи у своїх виступах основні механізми та наслідки шкідливого впливу тютюнопаління на молодий організм.
Паління тютюну – найпоширеніша шкідлива звичка, яка руйнує здоров’я людини. Немає сумніву у тому, що з тютюнопалінням пов’язана велика кількість захворювань.
Нікотин – одна з найнебезпечніших отрут рослинного походження. Птахи (горобці, голуби) гинуть, якщо до їх дзьоба всього лише піднести скляну паличку, змочену нікотином. Кролик гине від 1/4 краплі нікотину, собака – від 1/2 краплі. Для людини смертельна доза нікотину – від 50 до 100 міліграм, або 2-3 краплі (20-25 сигарет). Систематичне поглинання невеликих, не смертельних доз нікотину викликає звичку, пристрасть до паління.
Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином
У тютюновому димі, крім нікотину, міститься близько 200 особливо отруйних речовин – аміак, синильна кислота, чадний газ, бензпірен (сильний канцероген, тобто речовина, що спричиняє розвиток раку), кадмій тощо. Крім того тютюнові листки характеризуються надзвичайною гігроскопічністю й активно поглинають з повітря шкідливі домішки, аерозолі, кількість яких дедалі збільшується.
Тютюновий дим, який вдихає курець, насамперед потрапляє у верхні дихальні шляхи, а потім – у трахею та легені. Під впливом тютюнового диму відбувається подразнення слизової оболонки гортані, розвивається запалення голосових зв’язок, вони потовщуються, грубішають. Внаслідок подразнення слизової оболонки бронхів I трахеї розвивається їх хронічне запалення (бронхіт i трахеїт). Тому курці частіше хворіють на запалення легень, туберкульоз, захворювання у них мають тяжкий пepeбiг.
Тютюновий дим згубно діє на серцево-судинну систему, дихальну систему та органи травлення.
Особливої шкоди завдає паління жіночому організму. Абсолютно неприпустиме паління для вагітних жінок – це призводить до ненормального розвитку дитини, появи аномалій, зокрема й генетичних, передчасного переривання вагітності тощо.
Отруєння тютюном погіршує перебіг будь-якого захворювання, частіше трапляються ускладнення, хвороби потребують тривалого лікування. Складові тютюнового диму знижують лікувальний ефект медикаментів. В окремих випадках жодні лікувальні заходи не можуть дати бажаних наслідків, поки людина не кине палити. Багато хто не усвідомлює всієї небезпеки для власного здоров’я від паління. Дуже шкідливе тютюнопаління для людей творчої праці, де потрібні кмітливість та підвищена працездатність, а також для осіб похилого віку.
Величезної шкоди завдає пасивне паління
Надто небезпечні продукти горіння знаходяться в диму, який безпосередньо виходить з кінчика запаленої цигарки. В ньому міститься понад 2000 токсичних компонентів. Пасивне паління призводить до патологічних змін в організмі. Тому не випадково у травні 1986 року на 39-му конгресі ВООЗ було прийнято звернення до урядів усіх країн з закликом “забезпечити ефективний і надійний захист осіб, що не палять, від впливу тютюнового диму”.
За даними звіту Державної служби статистики кількість курців серед населення України скоротилася з 8,35 до 8,1 млн осіб, або на 3%. Уцілому, за останні п’ять років (2008-2013) кількість курців скоротилася з 10,1 до 8,1 млн осіб, або на 20%. У 2013 році поширеність паління серед населення України у віці 12 років і старше становила 21,3%. Також скоротилася інтенсивність тютюнопаління, зокрема, серед міських жителів – частка курців, які випалюють більше 20 цигарок на добу, в 2013 році скоротилася до 2,1%, тоді як в 2012 році вона становила 4,1%. В 2013 році зменшилось виробництво сигарет на 8 млрд. штук (на 10%).
“Здоров’я 2020: Український вимір”
За ініціативою Міністерства охорони здоров’я України до Загальнодержавної програми “Здоров’я 2020: Український вимір” на 2012-2020 рр. внесено цілий комплекс заходів для подолання тютюнопаління. Також скорочення поширеності та інтенсивності тютюнопаління в 2013 році стало результатом введення в кінці 2012 року кількох законодавчих заходів: заборони тютюнової реклами, появи на пачках сигарет попереджень з малюнками, звільнення ресторанів та інших громадських місць від тютюнового диму. Для подальшого скорочення рівня тютюнопаління в Україні з 1 липня 2014 буде підвищена на 25% ставка акцизів на тютюнові вироби, відповідно до прийнятого Верховною Радою України Закону № 1166, який зробить їх менш доступними для населення, особливо для підлітків, що принесе користь не тільки бюджету а й громадському здоров’ю.
У наш час боротьба з тютюнопалінням є не тільки медичною, а й соціальною проблемою. Ця шкідлива звичка міцно утримується в побуті людей і продовжує розповсюджуватись. Викликає занепокоєння переміщення куріння у більш ранні вікові групи населення та поширення його серед осіб жіночої статі.
