СИСТЕМНА СКЛЕРОДЕРМІЯ. В Чернівецькій області зареєстровано біля 70 хворих на цю недугу. Основні прояви захворювання пов’язані з порушенням кровопостачання та ущільненням органів та тканин.
Серед хворих переважають жінки (приблизне співвідношення жінок та чоловіків – 6:1), у 80% це люди працездатного віку. Причини захворювання досі невідомі. Вважають, що склеродермія розвивається під впливом деяких зовнішніх факторів у людей з певними генетичними порушеннями. До таких провокуючих зовнішніх чинників відносять ретровіруси (в першу чергу цитомегаловіруси), кварцова та камяновугільна пилюка, органічні розчинники, деякі лікарські засоби (блеоміцин, хіміотерапевтичні препарати), різні побутові хімічні засоби, вакцини.
Як системне захворювання, склеродермія характеризується одночасним ураженням шкіри, судин, кістково-мязової системи та внутрішніх органів, включаючи серце, легені, нирки та шлунково-кишковий тракт.
Найбільш ранніми ознаками системної склеродермії є синдром Рейно — транзиторні епізоди спазму (звуження) судин шкіри рук та ніг під впливом холоду або при емоційному стресі. У таких пацієнтів можна виявляти чітко окреслені ділянки зміни забарвлення пальців рук. На початку таких судинних змін пальці кистей набувають блідого забарвлення, який через декілька хвилин змінюється на синьо-фіолетовий відтінок, згодом настає почервоніння шкіри. У деяких пацієнтів напади судинного спазму супроводжуються відчуттям мерзлякуватості кистей, онімінням або порушенням чутливості, на які часто не звертається увага. Такі ж зміни та відчуття можуть спостерігатися на кінчику носа, губах, вухах, над колінними суглобами.
Найбільш специфічною ознакою склеродермії є зміни шкіри у вигляді її потовщення та ущільнення, які спостерігаються у більшості хворих на ССД. Починають формуватися такі зміни з шкіри пальців рук з послідуючим розповсюдженням на всю кінцівку, тулуб. Також можуть спостерігатися так звані «немотивовані», тобто безпричинні гіперпігментні, рідше гіпопігментні плями, які часто мають атрофічну основу («западають»), не супроводжуючись ніякими суб’єктивними відчуттями у пацієнта.
Характерим є специфічний вигляд обличчя у хворих на системну склеродермію: шкіра обличчя стає натягнутою, маскоподібною, губи тоншають, навколо рота формуються кисетоподібні складочки-зморшки. Такі пацієнти виглядають молодше свого паспортного віку.
Але часто буває так, що хвороба починається з проявів ураження шлунково-кишкового тракту. Так ураження стравоходу може проявитися порушенням ковтання (хворий «давиться» під час ковтання сухої їжі – звідси потреба запивати рідиною), печією, при ураженні кишечника – здуттям, розладами стільця, схудненням.
Тому, якщо у вас чи ваших знайомих спостерігається подібна симптоматика – зверніться до лікаря, щоб вчасно встановити діагноз, запобігти прогресуванню хвороби та зменшити страждання.
Лікування при ССД призначається індивідуально, вимагає тривалого лікарського спостереження та регулярного обстеження.
Пацієнтам на системну склеродермію слід рекомендувати скоротити час перебування на сонці, уникати тривалої дії холоду, місцевого впливу вібрації. Рекомендується одягатися тепліше, випереджуючи сезонні потреби. Теплозбереження сприятиме зменшенню частоти та інтенсивності нападів судинних спазмів. Слід кинути палити цигарки та вживати кофеїн-вмісні напої. Харчуватися таким пацієнтам слід часто та по трішки.
Пацієнти із таким захворюванням не повинні займатися важкою фізичною працею, не повинні контактувати з хімічними агентами, вібрацією, холодом. Правильне вчасне лікування та раціональне працевлаштування покращують прогноз хвороби в цілому, дозволяють зберегти працездатність та підтримати життєвий рівень хворих на системну склеродермію.
Будьте спостережливими до навколишнього оточення та не будьте байдужими.
Матеріал підготувала: Лариса Волошина, доцент кафедри внутрішньої медицини