• Українська
  • English
Серцево-судинні захворювання
Share on facebook
Share on google
Share on twitter
Share on linkedin
Серцево-судинні захворювання

Серцево-судинні захворювання

Основну роль у їхньому виникненні відіграють негативні «надбання» прогресу: гіподинамія, збільшення калорійності харчових продуктів, хронічний стрес. Ці фактори викликають неухильний ріст артеріальної гіпертензії (АГ), ожиріння, дисліпідемії та цукрового діабету (ЦД).

В Україні більше 60% причин смерті є серцево–судинні захворювання, причому в більшості випадків основою їх розвитку є атеросклеротичне ураження кровоносних судин.

Впродовж п’яти років після перенесених гострих судинних катастроф 40% пацієнтів мають повторний інсульт і 20% – повторний інфаркт міокарда.

Серцево-судинні захворювання є групою хвороб серця і кровоносних судин, в яку входять:

  • ішемічна хвороба серця (ІХС) – хвороба кровоносних судин, що постачають кров у серцевий м’яз;
  • хвороба судин головного мозку – хвороба кровоносних судин, що постачають кров у мозок;
  • хвороба периферичних артерій – хвороба кровоносних судин, що постачають кров у руки і ноги;
  • ревмокардит – ураження серцевого м’яза і серцевих клапанів в результаті ревматичної атаки, що викликається стрептококовими бактеріями;
  • вроджені вади серця – існуючі з народження деформації будови серця;
  • тромбоз глибоких вен і емболія легень – утворення у периферичних венах (переважно у нижніх кінцівках) згустків крові, які можуть зміщуватися і рухатися до серця і легенів.

Фактори ризику серцево-судинних захворювань

Фактори ризику бувають модифіковані і немодифіковані.

Модифіковані – це такі фактори ризику, які можна тим або іншим способом усунути;

Не модифіковані – це фактори ризику, які, на жаль, усунути неможливо.

Модифіковані

  • Паління підвищує ризик ендотеліальної дисфункції, атеросклерозу, облітеруючих захворювань судин; збільшує холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ).
  • Гіперхолестеринемія (загальний холестерин > 5,2 ммоль / л). Дисліпідемія (зміна співвідношення рівнів  протиатерогенних фракцій холестерину).
  • Підвищення систолічного артеріального тиску (АТ) > 140 мм рт. ст., діастолічного АТ > 90 мм рт.ст..
  • Підвищений рівень денного споживання солі на фоні недостатнього вживання води.
  • Ожиріння: Супроводжується розладами вуглеводного обміну, зниженням холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ).
  • Зловживання алкоголем.
  • Гіподинамія. Стреси.
  • Порушена толерантність до глюкози, гіперглікемія. Наявність цукрового діабету.
  • Протеїнурія, мікроальбумінурія – це порушення функції нирок, коли через нирки починає виходити білок.
  • Гіперкреатинінемія (ознака хронічної ниркової недостатності).
  • Синдром нічного апное – хропіння і короткочасні зупинки дихання під час сну.
  • Соціально-економічне становище.

Не модифіковані

  • Стать. Ризик у чоловіків вище, ніж у жінок, хоча з віком розходження зменшуються.
  • Вік. Чоловіки> 55 років, жінки> 65 років.
  • Менопауза. У жінок в менопаузі ризик серцево-судинних захворювань вище.
  • Спадковість. Хвороби серця у Ваших прямих родичів говорять про більш високу ймовірність розвитку подібних хвороб.
  • Етнічна приналежність.
  • Географічний регіон проживання: Висока частота інсульту та ІХС в Росії, Східній Європі, країнах Балтії. Високий ризик інсульту і низький ризик ІХС в Китаї. Високий ризик інсульту в Африці.
  • Ураження органів мішеней (серце, головний мозок, нирки, сітківка очей, периферичні судини).
  • Цукровий діабет. Цукровий діабет в даний час зарахований до уражень органів мішеней. Ознаки діабету: спрага, сухість у роті , велике споживання рідини, часте (безболісне) і рясне сечовипускання.

Нераціональне, нездорове харчування сприяє розвитку в організмі людини різних вторинних фізіологічних порушень, так званих «аліментарно-залежних факторів ризику і станів»:

  • підвищеного артеріального тиску;
  • гіперхолестеринемії;
  • надлишкової маси тіла (ожиріння);
  • гіперглікемії.

Нераціонарне харчування пагубно впливає на організм, занадто багато м’яса, особливо переробленого – у вигляді напівфабрикатів, ковбас, сосисок-сардельок і т.п., занадто багато тваринних жирів, а також у надлишку борошняних виробів (нецільнозернових) і солодощів. В останні роки до них додалися ще й фаст-фуд, велика кількість солодких газованих напоїв і соків, «сміттєвої їжі» – всіляких снеків, сухариків, чіпсів і т.д. А необхідні для здоров’я овочі, горіхи та цільнозернові продукти вживають недостатньо.

Здорове харчування може не тільки запобігти, але й повернути назад деякі основні причини смерті, включаючи захворювання серця, діабет 2 типу та високий кров’яний тиск.

Діагностуються ССЗ на основі скарг пацієнта, аналізу розвитку симптомів у часі та їх зв’язку з іншими факторами, лікар проводить клінічне обстеження (з вимірюванням пульсу та артеріального тиску), призначає лабораторні та інструментальні методи дослідження.

На початку серцево-судинні захворювання протікають без скарг (симптомів). Інфаркт або інсульт можуть бути першими проявами.

Основними проявами ССЗ є біль в грудній клітині, серцебиття, відчуття перебоїв в роботі серця, задишка, набряки на ногах, головний біль, головокружіння.

Симптоми інфаркту включають виражений біль в спокої (або неприємні відчуття) всередині грудної клітини, що триває довше 20 хв, може ірадіювати в ліву руку, плече, лопатку, щелепу, може бути задишка.

Лабораторна діагностика

  • загальний аналіз крові та сечі, холестерин загальний, холестерин ЛПВЩ, холестерин ЛПНЩ, тригліцериди, АЛТ, АСТ, електроліти крові (Na, Ca, K, Cl), коагулограма, С – реактивний протеїн,
  • тропоніновий тест при підозрі на інфаркт міокарда,
  • білірубін, креатинін, глюкоза крові

Інструментальна діагностика

  • Електрокардіографія у 12 відведеннях
  • Холтерівський добовий моніторинг ЕКГ
  • Добовий моніторинг АТ
  • Ехокардіографія
  • Доплерографія екстра- та інтракраніальних судин
  • Проба з дозованим фізичним навантаженням (ВЕМ, тредміл)
  • Стрес-ехокардіографія з фармакологічними пробами

Лікування ССЗ залежить від виду захворювання та наявності ускладнень, включає симптоматичну, патогенетичну та етіологічну терапію (препарати, що покращують кровообіг, реологію крові, протизапальні, метаболічні, вплив на модифіковані чинники ризику).

Хворі з гострим коронарним синдромом повинні обов’язково терміново госпіталізуватись у спеціалізоване інфарктне (кардіологічне) відділення стаціонару, бажано у блок інтенсивного спостереження лікування та реанімації. Після стабілізації стану хворі виписуються на амбулаторне лікування.

Профілактика ССЗ включає ведення здорового способу життя з корисним харчуванням та питтям, фізичною активністю, вчасним реагуванням на перші зміни самопочуття та зверненням до лікаря.

Матеріал підготували проф. Тащук В.К., доц. Руснак І.Т. кафедри внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини

Корисно знати