Підлітковий вік – складний і відповідальний період у житті підлітка. Це кризовий період підвищеної тривожності, дратівливості, час максималізму.
Розставання з дитячими мріями та фантазіями, коли тебе любили всі рідні, прощали всі провини не проходять легко.
Підліток знаходиться в ситуацію коли він – вже не дитина, але і ще не дорослий. Однак, потрапляючи у складний період свого життя, потрібно не розгубитися і зайняти своє і тільки своє місце у світі повному боротьби і конкуренції. Стикаючись з реальністю дорослого життя підлітку складно контролювати свої емоції, навіть якщо навколо нього сприятливі обставини і люблячі близькі. Від батьків в даний період залежить дуже багато, а самостворення позитивної атмосфери, побудова довірчих відносин між членами родини і дитиною.
Важливим також є доступність і відкритість батьків для своєї дитини, головне чи зможуть вони підтримати його в моменти труднощів впоратися з емоціями і чи розділять з ним моменти успіхів і щастя. Все це допоможе легше підліткові пройти складний для нього період дорослішання і увійти у доросле життя психологічно і фізично здоровою людиною. А психологічне здоров’я допоможе підліткові у розвитку своїх особистісних можливостей і талантів.
Споконвічна проблема батьки і діти, була і залишається актуальною і у наш час. Тяжкі психологічні моменти у житті підлітка спонукають його до агресивної поведінки, частіше вербальної по відношення до рідних, молодших, друзів. Однак злість, яка не може «розрядитися» є головною передумовою розвитку аутоагресії у дитини через напружену атмосферу в сім’ї за відсутності довірчих відносин. Коли батьки через свої проблеми не приділяють належної уваги внутрішньому світу і психологічним проблемам власної дитини часто заперечуючи їх або цьому не надається належного значення, що є небезпечним.
Тому важливо створити умови до запобігання сильному емоційному стресу або тривалому психологічному напруженню, яке відчуває підліток.
Неприйняття свого тіла є також важливою проблемою підліткової аутоагресії, коли підлітки часто бувають незадоволені своєю зовнішністю, соромляться її, намагаються щось змінити, а саме – обмежуючи вживання певного виду продуктів, викликаючи блювоту, приймаючи проносні засоби, доводячи себе до анорексії чи навпаки – переїдаючи, що призводить до булімії.
Іноді агресивна поведінка чи аутоагресивні дії можуть мати демонстративний характер, коли цим підліток хоче привернути до себе увагу близьких, отримати допомогу, співчуття і розуміння. Тому аксіомою на всі часи залишається життя без емоційних потрясінь. Пам’ятаємо про це.
Інформація подана доцентом Світланою Русіною
та лікарем Русланою Нікоряк
